Еріх Бранденбергер

Еріх Бранденбергер
Erich Brandenberger
Еріх Бранденбергер (ліворуч) і Еріх фон Манштейн (СРСР, червень 1941).
Народження	15 липня 1892(1892-07-15) Аугсбург, Баварія
Смерть	21 червня 1955(1955-06-21) (62 роки) Бонн, Північний Рейн-Вестфалія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	артилерія танкові війська
Освіта	Військове училище Мюнхена
Роки служби	1911–1945
Звання	Генерал танкових військ
Формування	XXIII-й армійський корпус
Командування	8-ма танкова дивізія XVII-й армійський корпус LIX-й армійський корпус XXIX-й армійський корпус 7-ма армія 19-та армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія Балкани Операція «Ауфмарш 25» Східний фронт Операція «Барбаросса» Прибалтійська операція Блокада Ленінграда Торопецько-Холмська операція Операція «Цитадель» Битва за Дніпро Дніпровсько-Карпатська операція Західний фронт Арденнська операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За Атлантичний вал» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Еріх Бранденбергер (нім. Erich Brandenberger; нар. 15 липня 1892, Аугсбург — пом. 21 червня 1955, Бонн) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1943). За часів Першої світової війни бився на Західному фронті. Після розпаду Німецької імперії в лавах рейхсверу. З приходом нацистів до влади продовжив військову службу, брав активну участь у військових кампаніях Другої світової: у Французькій, в Югославії, у війні проти Радянського Союзу.

Біографія

Адольф Роберт Еріх Брандербергер народився 15 липня 1892 в Аугсбурзі в Королівстві Баварія.

Військова кар'єра

• 7 березня 1912 — фенрих
• 25 жовтня 1913 — лейтенант
• 17 січня 1917 — обер-лейтенант
• 1 січня 1923 — гауптман
• 1 лютого 1932 — майор
• 1 липня 1934 — оберст-лейтенант
• 1 серпня 1936 — оберст
• 1 серпня 1940 — генерал-майор
• 1 серпня 1942 — генерал-лейтенант
• 1 серпня 1943 — генерал артилерії
• 8 листопада 1943 — генерал танкових військ

1 серпня 1911 року вступив на дійсну військову службу фанен-юнкером у 6-й Баварський полк польової артилерії принца Фердинанда фон Бурбона, герцога фон Калабрійського. Закінчив військове училище в Мюнхені (1913). З 25 жовтня 1913 — лейтенант.

З початку Першої світової війни — на Західному фронті, на штабних посадах рівня батальйон, полк в артилерійських частинах кайзерівської армії. З січня 1917 — обер-лейтенант. З грудня 1917 — командир артилерійської батареї, з серпня 1918 — командир артилерійського дивізіону. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і ще орденами Німецької імперії.

Після завершення воєнних дій, залишився в лавах збройних сил, у Рейхсвері. У 1919—1920 роках ад'ютант 21-го артилерійського полку сухопутних військ Веймарської республіки. З 1920 по 1936 роки на різних командних, штабних та викладацьких посадах в артилерійських частинах й з'єднаннях. З жовтня 1936 командир 74-го артилерійського полку. Напередодні Другої світової війни — начальник штабу 23-го армійського корпусу (на західному кордоні Німеччини), оберст.

З травня 1940 брав активну участь у Французькій кампанії. З 29 лютого 1941 командир 8-ї танкової дивізії Вермахту, якою командував під час окупації Німеччиною Югославії, а з 22 червня 1941 року брав участь у війні проти Радянського Союзу. У складі групи армій «Північ» танкова дивізія Е. Бранденбергера вела бої в Прибалтиці. 26 червня 1941 у складі 56-го моторизованого корпусу генерала від інфантерії Еріх фон Манштейн у складі 4-ї танкової групи діяла в районі Шауляя, захопила Даугавпілс.

З 10 липня 1941 року 8-ма дивізія стрімко наступала на Новгородському напрямку. У середині липня в результаті контрудару радянських військ потрапила в оточення і проривалася через Сольці на захід. Після прориву з оточення відведена в тил. За грамотні дії в складній ситуації 15 липня 1941 року генерал-майор Еріх Бранденбергер нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Восени-взимку 1941 року бої на Ленінградському напрямку. З 1942 року оборонні бої в районі Холма. У серпні 1942 присвоєне військове звання генерал-лейтенант.

У січні — березні 1943 року — командир 59-го армійського корпусу (у районі Великих Лук), потім командир 17-го армійського корпусу, а з листопада 1943 — командир 29-го армійського корпусу (бої в Україні) на Східному фронті. Бої під час Дніпровсько-Карпатської операції в районі Кривого Рогу, потім в Умансько-Ботошанській операції. З серпня 1943 — у званні генерал артилерії. 8 листопада присвоєне звання генерал танкових військ, а 12 листопада 1943 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста (№ 324).

31 серпня 1944 призначений командувачем 7-ї армії на Західному фронті. Бився в Арденнській операції. Наприкінці березня 1945 року отримав посаду командувача 19-ї армії на чолі якої капітулював 6 травня 1945 року американським військам.

Звільнений з полону в 1948 році. Останні роки мешкав у Західній Німеччині, помер 21 червня 1955 в Бонні.

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 жовтня 1914)
  • 1-го класу (7 вересня 1916)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (3 вересня 1918)

Міжвоєнний період

• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (11 січня 1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (24 грудня 1939)
  • 1-го класу (15 травня 1940)
• Медаль «За Атлантичний вал» (22 листопада 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (15 липня 1941)
  • Дубове листя (№324; 12 листопада 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Відзначені у Вермахтберіхт (18 лютого 1944)

Див. також

• Ганс-Карл фон Есебек
• Вальтер Крюгер
• Вілібальд фон Лангерманн
• Ганс Ретігер
• Рудольф Фаєль

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-20-1.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)

• Othmar Hackl: Generalstab, Generalstabsdienst und Generalstabsausbildung in der Reichswehr und Wehrmacht 1919–1945. Studien deutscher Generale und Generalstabsoffiziere in der Historical Division der US Army in Europa 1946–1961. Biblio, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2551-0, S. 206 ff.
• Bernd Wegner: Erschriebene Siege. Franz Halder, die „Historical Division“ und die Rekonstruktion des Zweiten Weltkrieges im Geiste des deutschen Generalstabes. In: Ernst Willi Hansen, Gerhard Schreiber, Bernd Wegner (Hrsg.): Politischer Wandel, organisierte Gewalt und nationale Sicherheit. Oldenbourg, München 1995, S. 289.

Посилання

• Brandenberger, Erich. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• General der Panzertruppe Erich Brandenberger. на geocities.en. (нім.)
• Brandenberger, Erich — нагороди генерала танкових військ Бранденбергера (англ.)
• Эрих Бранденбергер (Erich Brandenberger)