Ревенко Григорій Іванович

Ревенко Григорій Іванович
рос. Григорий Иванович Ревенко
Ревенко Григорій Іванович
Перший секретар Київського обласного комітету КПУ
4 листопада 1985 — 2 квітня 1990
Попередник	Цибулько Володимир Михайлович
Наступник	Кикоть Анатолій Іванович
Народився	29 квітня 1936(1936-04-29) с. Студена Піщанський район Вінницька область УРСР
Помер	26 жовтня 2014(2014-10-26) (78 років) м. Київ
Відомий як	державний діяч, політик
Країна	СРСР і Україна
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Політична партія	КПРС
Нагороди

Ревенко Григорій Іванович (29 квітня 1936, с. Студена, Піщанського району, Вінницької області, УРСР — 26 жовтня 2014, Київ) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР з 1989 року. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 р. Голова Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1984 р. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ в жовтні 1989 — березні 1990 року. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках.

Біографія

Народився у родині службовця. У 1958 році закінчив Львівський політехнічний інститут, здобув спеціальність інженера-механіка хімічної промисловості.

Трудову діяльність розпочав у 1958 році інженером Одеського заводу холодильного машинобудування.

Із 1961 року — на комсомольській роботі: 2-й, 1-й секретар Іллічівського районного комітету ЛКСМУ міста Одеси.

Член КПРС з 1962 року.

З 1963 року — 2-й секретар Одеського промислового обласного комітету ЛКСМУ; інструктор відділу організаційно-партійної роботи Одеського обласного комітету КПУ.

25 лютого 1966 — 30 травня 1968 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету ЛКСМУ.

З травня 1968 року — секретар ЦК ЛКСМУ.

З 1972 по 1975 рік — інспектор ЦК КПУ.

З 12 червня 1975 по 22 грудня 1978 року — секретар, з 22 грудня 1978 по 12 вересня 1984 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КПУ.

У 1980—1984 роках — член Президії Верховної Ради УРСР. У 1981 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

Із 1984 по 1985 рік — інспектор ЦК КПРС, заступник завідувача відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС.

З 4 листопада 1985 по березень 1990 рік — 1-й секретар Київського обласного комітету КПУ.

З 1986 року – член ЦК КПРС. Член комісії ЦК КПРС з питань міжнародної політики.

З квітня 1990 року — член Президентської ради СРСР. У 1991 році — радник Президента СРСР. У серпні — грудні 1991 року — керівник апарату Президента СРСР.

З січня 1992 року — віце-президент Міжнародного фонду соціально-політичних досліджень (Фонд Горбачова).

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (28.04.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, двома орденами "Знак Пошани", Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968).

Див. також

• Київська область

Джерела

• Політична еліта українських регіонів