Головченко Федір Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Петрович Головченко
Головченко Федір Петрович.tif
Народився 28 грудня 1918(1918-12-28)
село Маслівка, тепер неіснуюче село біля міста Чугуїв Харківської області
Помер 2001(2001)
місто Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Федір Петрович Головченко (28 грудня 1918(19181228), село Маслівка, тепер неіснуюче село біля міста Чугуїв Харківської області — 2001, місто Київ) — радянський діяч, міністр автомобільного транспорту Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання, депутат Верховної Ради УРСР 6-го і 8—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1966—1971 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1966 та 1971—1986 роках. Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1944 році закінчив Московський авіаційний технологічний інститут.

У 1944—1947 роках — начальник технологічного бюро цеху, конструктор ремонтних майстерень авіаційного заводу. У 1947—1952 роках — начальник технологічного бюро відділу головного технолога, начальник цеху Харківського тракторного заводу імені Орджонікідзе.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1952—1953 роках — заступник секретаря парткому, а в 1953—1958 роках — парторг ЦК КПРС, секретар партійного комітету Харківського тракторного заводу імені Орджонікідзе.

З 1958 року — заступник завідувача відділу машинобудування ЦК КПУ. У 1960—1965 роках — завідувач відділу машинобудування ЦК КПУ.

22 березня 1965 — 24 березня 1966 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КПУ.

24 березня 1966 — 7 квітня 1970 року — 1-й секретар Київського обласного комітету КПУ.

1 квітня 1970 — 26 листопада 1984 року — міністр автомобільного транспорту Української РСР.

Потім — на пенсії у місті Києві.

Родина[ред. | ред. код]

Внук — Головченко Михайло Михайлович, помер у 2013 році. Похований на Байковому кладовищі. Внук — Головченко Володимир Петрович — священик, отець Валеріан http://o-val.ru/.

Правнук — Ахтирський Ілля Михайлович, народився 2 листопада 2009 року у Києві. Проживає з мамою Ольгою у Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]