Черкаський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкаський полк
Утворено [[1625]]
Ліквідовано 1676
Центр Черкаси
Сотні 18 (1649) / 2996[1] (2808)[2]
Черкаська полкова
Феська Шубця
Петра Сінадановича
Андрія Драгиля
Степана Мошенця
Марка Топиги
Лазара Петровича
Мартина Саварського
Феська Вовченка
Степана Кулаковського
Олекси Островського
Микити Трохимовича
Сави Гаркушенка
Мошенська
Богушківська
Золотоношська
Домонтівська
Піщанська








Полковники
1647 Іван Барабаш
1648 Максим Кривоніс
1648 - 1649 Марко Тарасович Топіга
1649 - 1651 Яків Воронченко
1651 - ? Василь Шенделицький
1653 - 1657 Яків Пархоменко
1657 - 1659, 1663 - 1666 Федір Джулай
1659-1661 Андрій Одинець
1661 - 1662, 1667 - 1668 Михайло Гамалія
1662-1663 Денис Мурашко
1668 - 1669 Яким Михайлович Головченко
1671 - ? Павло Білий
1674 Филон Горілий
1675 Ждан Степанович
1676 Богдан Калістрат

Черкаський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця XVII століття. Утворений 1625 року як полк реєстрових козаків згідно з Куруківською угодою. Полковий центр — місто Черкаси.

Займав територію по обидва бока Дніпра тримаючи під своїм контролем основні переправи.

З 1648 року у складі Гетьманщини. Межував на заході з Корсунським полком, на півдні з Чигиринським, на сході з Кропивнянським та Переяславським і Канівським полками на півночі.

В 1652 році брав участь у Битві під Батогом. З 1665-го під владою Петра Дорошенка. Після Андрусівського перемир'я правобережна частина опинилася у складі Польщі. 1668 полк увійшов до вілаєту Дорофійовича. У лютому 1672-го зазнав спустошення через дії армії Самойловича та Ромодановського.

Припинив існування 1676 року у наслідок капітуляції П. Дорошенка. Після його ліквідації, три його лівобережні сотні, Піщанська, Золотоноська та Домонтівська, увійшли до Переяславського полку, і одна до Лубенського.

Дещо про полковників

1637 року полковником Черкаським був Я́ків Гугни́вий. Кале́ник Прокопо́вич — Черкаський полковник в 1638 році. Походить з реєстрового козацтва. В різних джерелах його посада зазначається неоднаково — у одних він полковник Черкаський, в інших — полковий осавул. Дем'ян (Ян) Гижицький — Черкаський полковник в 1638 році. З польської шляхти. Призначений полковником на Маслоставській ординації. Станісла́в Вадо́вський — полковник Черкаський у 1648 році. Очевидно, брав участь у битві під Жовтими Водами на польській стороні. Богда́н Топі́га — полковник у 1648 році; в 1648—1649 роках полковником Черкаським був Марко Топіга — очевидно, родич. Василь Шенделицький згадується в реєстрі Черкаського полку від 16 жовтня 1649 року. Іва́н Воро́нченко — полковник у 1650 році.

Іва́н Худи́й (Баран Худий, Барашко) — полковник Черкаський з початку 1652 року — по Якову Воронченку і до липня 1653-го. По ньому полковником Черкаський був Яків Пархоменко (Колос). Андрі́й Одине́ць — полковник Черкаський у 1659—1660 роках. Був серед тих, хто підтримав обрання Юрія Хмельницького гетьманом 11 вересня 1659 року. Миха́йло Гамалі́я — полковник (1662) за гетьманування Якима Сомка. Його син — осавул війська Запорізького Андрій Михайлович Гамалія (1693). Андрій Воронченко — полковник в 1665 та 1669 роках. Богда́н Калістра́т був полковником в 1666 та 1676 роках.

Примітки

  1. «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
  2. Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.

Література

Посилання