4385 Елсассер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4385 Елсассер
Відкриття
Відкривач К. Й. ван Гаутен,
І. ван Гаутен-Ґроневельд,
Т. Герельс
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 24 вересня 1960
Позначення
Названа на честь Ганс Ельзессер[1]
Тимчасові позначення 2534 P-L
1977 QE2
1977 RZ2
1987 KA5
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,165543030689 а. о.
Перигелій 2,585065051362 а. о.
Афелій 3,746021010015 а. о.
Ексцентриситет 0,183373902581
Орбітальний період 2057,172731942 д
Середня орбітальна швидкість 0,174997458604 °/д
Середня аномалія 157,4720772576°
Нахил орбіти 0,576628629660°
Довгота висхідного вузла 61,05174300815°
Аргумент перицентру 311,2698458869°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 12,9

4385 Елсассер (4385 Elsässer) — астероїд головного поясу, відкритий 24 вересня 1960 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,177.

Примітки

  1. Minor Planet Center Database
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 4385 Елсассер (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2014.04.04.


Див. також

Посилання