Каміль Піссарро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:41, 31 серпня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Випускники Паризької академії мистецтв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 31 серпня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Піссарро.
Каміль Піссарро
фр. Jacob Abraham Camille Pissarro
Худ. Фелікс Валлотон, портрет Каміля Піссарро, 1896
При народженніфр. Jacob Abraham Camille Pissarro
Народження10 липня 1830(1830-07-10)
острів Сент-Томас
Смерть12 листопада 1903(1903-11-12) (73 роки)
 Париж
(сепсис)
ПохованняПер-Лашез і Grave of Camille Pissarrod
Національністьфранцузький єврей
КраїнаФранція Франція
Жанрпейзажі, жанрові картини, портрети
НавчанняПариж
Діяльністьpastellist, архітектурний кресляр, літограф, художник-гравер, художник, графік
Напрямокімпресіонізм
Роки творчості1854—1902
ВпливФрансуа Мілле, Клод Моне
Вплив наімпресіонізм
ВчительФрансуа Піко[1], Ісідор Даньян[1], Henri Lehmannd[1] і Фріц Мельбі
Відомі учніПоль Гоген і Rudolf Quittnerd
ТвориView of the Village of Éragnyd, Boulevard Montmartre, sunny afternoond, Hoar-Frost at Enneryd, Two Women Chatting by the Sea, St. Thomasd, Пагорб Жалле, Понтуазd, Route to Versailles, Louveciennesd, La Guairad, Panoramic View of Caracasd, New Road, La Guairad, Inlet and sailboatd, Les Cousesesd і Maiquetia Riverd
БатькоFrédéric-Abraham-Gabriel Pissarrod
МатиRachel Pissarrod
У шлюбі зJulie Vellayd[2]
ДітиЛюсьєн Піссарро[3], Фелікс Піссарро, Georges Henri Manzana Pissarrod[3], Paul-Émile Pissarrod[3], Людовік Піссарро, Жанна Бонін-Піссарро і Jeanne Rachel Pissarrod
Брати, сестриAlfred Pissarrod
РодичіClaude Bonin-Pissarrod
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Штедель, Ашмолеан музей[4], Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[5], Музей мистецтва Метрополітен, Музей Креллер-Мюллер, Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Музей Ван Гога, Тель-Авівський музей мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Художній музей Базеля, Botero Museumd, Krannert Art Museumd, Landesmuseum Hannoverd, Hecht Museumd, Sheffield Galleries and Museums Trustd, Galleria d'arte modernad, National Museum of Fine Arts of Algiersd, MASI Luganod, Saarland Museumd, University of Michigan Museum of Artd, Matsuoka Museum of Artd, Leicester Museum & Art Galleryd, Художня галерея Онтаріо, Музей Гаммера, Національна галерея, Музей Ізраїлю, Музей мистецтв Індіанаполіса, Hiroshima Museum of Artd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей Ґренобляd, Руанський музей образотворчого мистецтва, Манчестерська художня галереяd, Монреальський музей красних мистецтв, Художній музей, Далласький музей мистецтв, Artizon Museumd, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, Von der Heydt Museumd, Бременська картинна галерея, Бруклінський музей, Музей Соломона Гуггенгайма, Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd, Альбертіна, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Courtauld Galleryd, Державний музей мистецтв, Нова гліптотека Карлсберга, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ordrupgaardd, National Art Galleryd, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Музей Вальрафа-Ріхарца, Денверський художній музей, Художній музей Волтерс, Національна галерея, Музей мистецтв Толедо, Musée Camille Pissarrod, Building of the Winterthur Museum of Artd, Dublin City Gallery The Hugh Laned, Foundation E.G. Bührle Collectiond, McMaster Museum of Artd, Гай (музей мистецтва), Музей мистецтв Кімбеллаd, Музей Фолькванг, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Ермітаж, Клівлендський музей мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Columbus Museum of Artd, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, St. Gallen museum of artd, Princeton University Art Museumd, Національна галерея Ірландії, Художня галерея Єльського університету, Музей Нортона Саймона, Детройтський інститут мистецтв, Ам Ремерхольцd, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Kunsthalle Mannheimd, Художній музей Брукс, Kunsthaus Zürichd, Музей образотворчих мистецтв, Whitworth Art Galleryd, Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd, Chrysler Museum of Artd, Musée de la Chartreuse de Douaid, Fondation Bembergd, Kawamura Memorial DIC Museum of Artd, Женевський музей мистецтва і історії, Художній музей Сент-Луїса, Yamadera Gotō Museum of Artd, Ohara Museum of Artd, Faure Museumd, Національний музей у Варшаві, Fred Jones Jr. Museum of Artd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Eva Klabin House Museumd, Honolulu Museum of Artd, Галерея мистецтв Коркоран, Smith College Museum of Artd, Національний музей Сербії, Гарвардський художній музей, Музей Соумаяd, Amgueddfa Cymru – Museum Walesd, Музей мистецтв Цинциннаті, Museum of Fine Arts of Reimsd, Michele & Donald D'Amour Museum of Fine Artsd, Dixon Gallery and Gardensd, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Художній музей Вірджинії, Tokyo Fuji Art Museumd, Phillips Collectiond, Музей витончених мистецтв Парижаd, Фонд Барнса, Баварські державні колекції картин, Інститут мистецтв Кларкаd, McNay Art Museumd, Museum of Montserratd, Музей Фіцвільяма, Johannesburg Art Galleryd, Міський музей (Амстердам), Музей Мармоттан-Моне, Rhode Island School of Design Museumd, Musée d'Art et d'Histoired, Художня галерея Йослинd, The Museum of Modern Art, Gunmad, Uehara Museum of Modern Artd, Rosengart Collectiond, Kreeger Museumd, Національний музей мистецтв Румунії, Музей сучасного мистецтва, Museum of Modern Art, Ibarakid, Museum of Modern Art, Saitamad, Shizuoka Prefectural Museum of Artd, Художній музей Мілвокі, Художній музей Північної Кароліни, Єврейський музей, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Вустерський музей мистецтв, Pola Museum of Artd, Barber Institute of Fine Artsd, Des Moines Art Centerd, New Orleans Museum of Artd, MASI Luganod, Arkansas Museum of Fine Artsd, Національний музей витончених мистецтв Чилі, Mohamed Mahmoud Khalil Museumd, Портландський мистецький музей, Tacoma Art Museumd, Музей д'Орсе, Ackland Art Museumd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Southampton City Art Galleryd, musée Albert Andréd, Музей мистецтв, Zambaccian Museumd, Гамбурзька картинна галерея, Musée des beaux-arts de La Chaux-de-Fondsd, Allen Memorial Art Museumd, Балтиморський музей мистецтв, Muskegon Museum of Artd, Fukushima Prefectural Museum of Artd, Yamazaki Mazak Museum of Artd, Murauchi Art Museumd, Minnesota Marine Art Museumd, Художня галерея Південної Австралії, Іпсвіч[d], Williams College Museum of Artd, Гетеборзький художній музей, Musée des beaux-arts de Lièged, Museum Langmatt Sidney and Jenny Brown Foundationd, Museum van Bommel van Damd, Художній музей Фогга[d], Стара національна галерея, Museum Barberinid, Палац Ніаваран, Museum of Diepped, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Print Collectiond[7], Музей мистецтв Фенікса, Нью Бритн музей американського мистецтва, Kagoshima City Museum of Artd, Himeji City Museum of Artd і Queensland Art Gallery & Gallery of Modern Artd
Автограф
CMNS: Каміль Піссарро у Вікісховищі

Камі́ль Піссарро́ (фр. Jacób Abrahám Camílle Pissarró; 10 липня 1830 — 12 листопада 1903) — французький художник єврейського походження, представник імпресіонізму. Малював пейзажі, натюрморти, іноді побутові картини і портрети.

Біографія

Народився на острові Сент-Томас, що поблизу Америки. За походженням єврей. Первинне художнє навчання здобув ще на Сент Тома у Ф. Мельбі. До 12 років жив з батьками, потім перебрався до Парижа. Як і всі молоді люди, шукав свого місця у світі, переїздив на Сент Тома й навіть до Венесуели.

Від 1855 року постійно мешкав у Франції.

У 1855–1861 роках навчався в Академії Сюіса в Парижі. Серед учнів Сюїса в той час був і Каміль Коро. На художню манеру вплинули картини Франсуа Мілле, Клода Моне. У період франко-пруської війни разом із Клодом Моне перебрався до Лондона, тому що захищати інтереси буржуазної Франції не хотів.

У Паризькому Салоні виставлявся з 1859 року.

Серед імпресіоністів був найстарішим за віком, але вельми обдарованим майстром. Піссарро надав великий та сильний вплив на імпресіоністів, самостійно розробивши багато принципів, що лягли в основу їх стилю живопису. Він дружив з такими художниками, як Едґар Деґа, Поль Сезанн і Поль Гоген. Піссарро — єдиний учасник всіх 8 виставок імпресіоністів.

Мав велику родину. П'ять його синів теж стали художниками.

Автопортрети

Чудовий пейзажист Каміль Піссарро був невдалим портретистом. Він мало брався за створення портретів, хоча намалював і декілька автопортретів, що непогано передали тільки його зовнішність. Людська психологія йому мало вдавалась. Значно повніше особу небагатого художника з великою родиною передав малюнок художника Фелікса Валлотона. Фінансовий стан художника трохи поліпшився після продажу декількох картин Піссарро в США ще за життя митця. Але Франція втратила багато видатних творів художника, що були вивезені в Британію, США, Російську імперію.

Неповний перелік картин. Ранішні твори

  • Дві жінки біля моря, 1856, Вашингтон.
  • У Монморансі, 1859, д'Орсе
  • Ля Варен де Сен Хілар, 1863, Будапешт.
  • Дорога, 1864, Нью-Йорк.
  • Береги річки Марна, 1864.
  • Пагорби Понтуаза, 1867, Метрополітен-музей
  • Ермітаж у Понтуазі, 1867.
  • Шлях у Понтуазі, 1868, Відень
  • Лувенсьєн, шлях на Версаль, 1869, Художній музей Волтерс, Балтимор, США
  • Каштанові дерева в Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
  • Лувенсьєн, дорога на Версаль, 1870, Цюрих
  • Поштовий діліжанс у Лувенсьєні, 1870, д'Орсе
  • Шлях, 1870, д'Орсе
  • Шлях на Версаль, Музей Ван Гога, Амстердам.
  • Старий міст Челсі, 1871
  • Біля пагорба Сіденхем, Лондон, 1871, Кембел Арт Мьюзеум, Техас
  • Натюрморт з яблуками, молочником і чаркою, 1872,Метрополітен-музей
  • Фруктовий сад, 1872, Вашингтон
  • Село Вуазен, 1872, д'Орсе
  • Сніг у Лувенсьєні, 1872, приватна збірка
  • Лувенсьєн, дорога, 1872, д'Орсе
  • Пральня в Понтуазі, 1872, д'Орсе
  • Каштанові дерева в Осні, 1873
  • Автопортрет, 1873, д'Орсе
  • Зимовий краєвид, 1873, Токіо
  • Міст у Понтуазі, 1873

Імпресіонізм

  • Селянка з візком у пейзажі, 1874, Стокгольм
  • Понтуаз, краєвид, 1874, Вінтертур
  • Портрет Сезанна, 1874, Лондон
  • Понтуаз, маленький місток, 1875, Мангейм
  • Пейзаж з великими деревами, 1875, Копенгаген
  • Березневе сонце, 1875, Бремен
  • Човни. Понтуаз, 1876, Метрополітен-музей
  • Жнива, 1876, д'Орсе
  • Червоні дахи, 1877, д'Орсе
  • Фруктовий сад, весна, 1877, д'Орсе
  • Поштовий диліжанс в Еннері, 1877, д'Орсе
  • Понтуаз, приватний садок, 1877
  • Понтуаз, веселка над полем, 1877, Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія
  • Сад потопає у квітах, 1877
  • Гай біля Понтуаза, 1878, Метрополітен-музей
  • Понтуаз, похмурий день, 1878, д'Орсе
  • Збирач хмизу, 1878, д'Орсе
  • Праля, 1880, Метрополітен-музей
  • Примхливий Фелікс, 1881, Лондон
  • Сільська дівчинка з хворостиною, 1881
  • Дві селянки біля тину, 1881, Токіо
  • Жнива, 1882, Токіо
  • Понтуаз, залізничний міст, 1883
  • Вазінкур, Прекрасна вежа, 1885, Сент Луїс, Міссурі

Відхід від імпресіонізму

На період середини 1880-х відчував невдоволення методою імпресіоністів з їх безсюжетністю і милуванням мінливостями реальності. Розпочався його відхід від технологій імпресіонізму. У 1885 він познайомився з Полем Сіньяком та Жоржем Сьора. Обидва спирались на реналітничну методу, але суху і помітно наукову, методу створення зображень малими мазками як у мозаїках. Засіб отримав назву пуантилізм. Засіб не настільки відрізнявся від технологій імпресіонізму, щоби називати його революційним чи доволі відмінним. Для Піссарро він здався цікавим і в 1885—1888 художник провів у його вивченні і запровадженні у власну художню практику.

Пізні твори

Картини без позначки року

  • «Панорама Лувенсьєна», Лондон
  • «Корова на пасовиську», музей д'Орсе
  • «Пагорби Понтуаза»
  • «Норвуд»
  • «Ваза з квітами», Амстердам
  • «Обмолот зерна машиною»
  • «Провінційний вокзал»
  • «Площа Французького театру»
  • «Жінка в зеленій хустині»
  • «Базар на пласа Майор», Каракас.

Портрети

  • Самопортрет, 1898, Музей мистецтв, Даллас, Техас, США
    Самопортрет, 1898, Музей мистецтв, Даллас, Техас, США
  • «Самопортрет»
    «Самопортрет»
  • «Самопортрет»
    «Самопортрет»
  • «Портрет Поля Сезанна»
    «Портрет Поля Сезанна»
  • «Портрет Дженні Піссарро»
    «Портрет Дженні Піссарро»

Краєвиди

Метрополітен-музей

Натюрморти

  • «Хризантеми в китайській вазі», 1873
    «Хризантеми в китайській вазі», 1873

Примітки

  1. ↑ а б в https://www.kulturarv.dk/kid/VisWeilbach.do?kunstnerId=1297&wsektion=uddannelse
  2. ↑ Fahy E., Розенберг П. Jacob Camille Pissarro // The Wrightsman Pictures — Музей мистецтва Метрополітен, 2005. — С. 426. — ISBN 978-1-58839-144-5
  3. ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  4. ↑ http://www.ashmolean.org/ash/objects/makedetail.php?pmu=730&mu=732&gty=qsea&sec=&dtn=15&sfn=Artist%20Sort,Title&cpa=2&rpos=23&key=Pissarro
  5. ↑ http://www.moma.org/collection/works/69741
  6. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  7. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/19781

Джерела і посилання

  • Юденич И. В., Пейзажи Писсарро в Эрмитаже. Л., 1963; (рос.)
  • Камиль Писсарро. Письма. Критика. Воспоминания современников (пер. с франц.; вступ. ст., сост. и примеч. К. Г. Богемской), М,, 1974; (рос.)
  • Pissarro L. R., Venturi L., Camille Pissarro, son art, son œuvre, v. 1-2, P., 1940; (фр.)
  • Rewald J., Camille Pissarro, N. Y., 1963. (фр.)
  • Каміль Піссарро. Віртуальна галерея робіт (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каміль_Піссарро&oldid=33305260