Pong

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:11, 30 жовтня 2021, створена АтаБот (обговорення | внесок) (→top: синтаксис файлу в картці за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 жовтня 2021, заснована на цій версії.
Pong
РозробникTaito
ВидавецьAtari
Жанр(и)Аркада
Платформааркадна гра
Дата випуску1972
Режим гриshared/splitscreen multiplayerd
Мовабез мовного змістуd
Творці
Ігродизайнер(и)Allan Alcornd
Наступна граAtari 2600
CMNS: Pong у Вікісховищі

Pong — відеогра для аркадних ігрових автоматів, яка була розроблена японською компанією Taito Corporation і випущена компанією Atari 29 листопада 1972 року.

Pong швидко став популярним, і став першим комерційно успішним аркадним ігровим автоматом, який стояв біля витоків ігрової індустрії разом з першою гральною консоллю Magnavox Odyssey. Незабаром після його виходу, кілька компаній почали виробляти ігри, які копіювали Pong, але в підсумку випустили нові типи ігор. В результаті, Atari закликав своїх співробітників виробляти більше інноваційних ігор. Компанія випустила кілька сиквелів, які були побудовані на геймплеї оригіналу, додаючи нові функції. Під час різдвяного сезону 1975 року, Atari випустила консольну версію Pong, реалізуючи її виключно через роздрібні магазини Sears. Це також мало комерційний успіх і призвело до появи численних копій. Гра була перероблена на численних гральних консолях та портативних платформах. Pong пародіювався в декількох телевізійних шоу і відео-іграх, і був частиною культурних виставок.

Гра надихнула Atari на створення Breakout[en] (1976) та Taito на створення Arkanoid (1986).

Ігровий процес

Скріншот відеогри.
Дві ракетки відбивають м'яч. Рахунок відображається числами (0 та 1) вгорі екрану.

Pong є найпростішим симулятором настільного тенісу. Невеликий квадратик позначає пінг-понговий м'ячик, рухається по екрану лінійною траєкторією. Якщо він ударяється об межу ігрового поля, або об одну з намальованих ракеток, то його траєкторія змінюється відповідно до кута зіткнення.

Ігровий процес полягає в тому, що гравці пересувають свої ракетки вертикально для захисту власних воріт. Гравець отримує один бал, якщо йому вдається відправити м'ячик за лінію ракетки опонента.

У Pong грає або одна людина проти комп'ютерного опонента, або вдвох, коли кожен гравець контролює свою ракетку.

Управління ігровим процесом у Pong-подібних системах зазвичай здійснюється за допомогою paddle.

Історія розробки

Pong була першою грою, розробленою компанією Atari.[1][2] Після виготовлення Computer Space[en], Нолан Бушнелл вирішив створити компанію, щоб виробляти більше ігор за ліцензією інших підприємств. Перший контракт був укладений з Bally Manufacturing Corporation[en] для гоночної гри. Незабаром після заснування, Бушнелл найняв Аллана Алкорна[en] через його досвід з електротехніки та інформатики. Бушнелл і Дабні також раніше працювали з ним у Ampex●. До роботи в Atari, у Алкорна не було досвіду роботи з відео-іграми. Щоб акліматизуватися для створення ігор, Бушнелл дав Алкорну проєкт таємно призначений для розминочної вправи. Бушнелл сказав Алкорну, що в нього був контракт з General Electric на продукт, і попросив Алкорна створити просту гру з однією рухомою цяткою, двома «човниками» і цифрами для ведення рахунку. У 2011 році Бушнелл заявив, що гра була натхненна попередньою версією електронного тенісу, Бушнелл грав у цю версію на комп'ютері PDP-1 в 1964 році під час навчання в коледжі. Тоді як, Алкорн заявив, що це була пряма відповідь на перегляд Бунеллом гри Magnavox Odyssey. У травні 1972 року, Бушнелл відвідав Magnavox Profit Caravan в Бурлінгейм (Каліфорнія), де він грав у демо-версію Magnavox Odyssey. Він вважав, що грі не вистачало якості, тому призначив на цей проект Алкорна.

Алкорн спочатку розглянув схеми Бушнелла для Computer Space, але вони були нечіткими. Він вирішив створити свій власний проєкт на основі знань у транзисторно-транзисторній логіці та ігри Бушнелла. Зрозумівши що гра була занадто нудною, Алкорн додав функції, щоб надати грі більше привабливості. Він розділив ігровий контролер на вісім сегментів, щоб змінити кут повернення м'ячика. Наприклад, центральний сегмент повертав колесо на кут 90°с по відношенню до джойстика, а зовнішні сегменти повертали м'ячик з меншими кутами. Ще одна особливість полягала у тому, що в грі джойстики були не в змозі дістатися до верхньої частини екрану. Це було викликано простою схемою, якій був притаманний цей дефект. Замість того, щоб присвятити час ремонту дефекту, Алкорн вирішив, що гру треба зробити складнішою і обмежив час гри.

На третій місяць розробки Бушнелл сказав Алкорну, що він хоче гру, де зображуються реальні звукові ефекти і крики натовпу. Дабні хотів, щоб гра «свистіла» та «шипіла», коли гравець програє. Алкорн був у обмеженому просторі для необхідної електроніки і не знав про те, як створювати такі звуки з цифровими схемами. Після огляду генератору синхронізації, Алкорн виявив, що він може генерувати різні сигнали і використовувати ті для звукових ефектів в грі. Для побудови прототипу, Алкорн купив чорно-білий телевізор Hitachi з місцевого магазину, поклав його в 4-футовий (1,2 м) дерев'яний корпус, і припаяв дроти до дошки, щоб створити необхідну схему. Прототип вразив Бушнелла та Дабні так сильно, що вони відчули, що це може бути цікавим продуктом і вирішили перевірити його конкурентоспроможність.

У серпні 1972 року Бушнелл і Алкорн встановлюють прототип Pong у місцевому барі. Вони вибрали бар через їх хороший робочій зв'язок з менеджером закладу, Біллом Гаттісом. Бушнелл і Алкорн розміщають прототип на одному зі столів біля інших розважальних машин: музичний автомат, ігрові автомати і Computer Space. Гра була добре прийнята в першу ніч, і її популярність продовжувала зростати протягом наступних півтора тижнів. Бушнелл поїхав у відрядження в Чикаго, щоб продемонструвати ‘‘Pong’’ керівникам в Bally and Midway Manufacturing. Через кілька днів у прототипі почали з'являтися технічні проблеми, тому Гаттіс звернувся до Алкорна, щоб виправити це. Після огляду Алкорн виявив, що проблема була у механізмі монетоприймача.

Побачивши успіх гри, Бушнелл вирішив, що більше прибутку для Atari принесло би виготовлення гри, а не ліцензування, але Bally and Midway були зацікавленні у ліцензуванні. Бушнелл вирішив інформувати одну з двох групи, що інша не була зацікавлена. Бушнелл розповів керівникам Bally, що керівники Midway не хочуть ліцензувати, і навпаки, щоб зберегти відносини для майбутніх угод. Почувши коментарі Бушнелла, дві групи відхилили його пропозицію. У Atari почалися проблеми з фінансовою підтримкою для Pong. Банки розглядали його як альтернатива пінболу. Atari зрештою отримав кредитну лінію від Wells Fargo, яку компанія використала, щоб розширити свої можливості для розміщення складальної лінії. Компанія анонсувала Pong 29 листопада 1972 року. Перші аркадні ігрові автомати були зібрані дуже повільно, близько десяти машин в день, багато з яких невдалої якості. Atari зрештою спростили процес і почали виробляти гру у великих кількостях. Після 1973 року вони почали ставити ‘‘Pong’’ у інших країнах за допомогою закордонних партнерів[3].

Примітки

  1. ↑ Ellis, David (2004). A Brief History of Video Games. Official Price Guide to Classic Video Games. Random House. с. 3–4. ISBN 0-375-72038-3.
  2. ↑ Kent, Steven (2001). And Then There Was Pong. Ultimate History of Video Games. Three Rivers Press. с. 38—39. ISBN 0-7615-3643-4.
  3. ↑ Донован, Тристан (2014). Играй! История видеоигр. Москва: Белое яблоко. с. 42—47.

Див. також

Посилання

Відеоігри Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pong&oldid=33704787