Воронинці (Золотоніський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:56, 17 листопада 2021, створена Oleg166+sd (обговорення | внесок) (є на старій мапі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Воронинці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Іркліївська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1691
Населення 480
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19935
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°31′11″ пн. ш. 32°15′51″ сх. д. / 49.51972° пн. ш. 32.26417° сх. д. / 49.51972; 32.26417Координати: 49°31′11″ пн. ш. 32°15′51″ сх. д. / 49.51972° пн. ш. 32.26417° сх. д. / 49.51972; 32.26417
Середня висота
над рівнем моря
82 м
Місцева влада
Адреса ради с. Іркліїв
Карта
Воронинці. Карта розташування: Україна
Воронинці
Воронинці
Воронинці. Карта розташування: Черкаська область
Воронинці
Воронинці
Мапа
Мапа

Воро́нинці — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Іркліївській сільській громаді. У селі мешкає 480 людей.

Історія

Перша документальна згадка про Воронинці датується 1691 роком.[1]

За Гетьманщини село Воронинці входило як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.

У 1779 році в селі була церква Усікновення голови Іоанна Хрестителя.[2][3][4]

Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Воронинці у 1781 році увішли до Городиського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року у Воронинцях було 82 хат. За описом 1787 року в селі проживало 248 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: таємного радника Неплюєва і сотнички Пелагеї Кулинської.[5]

Село є на мапі 1816 року як Вороніци[6]

У ХІХ ст. Воронинці були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. З веденням волостого устрою, увійшли до Мельниківської волості.

Відомі люди

В селі народилися:

Див. також

Примітки

  1. Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 550-551 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 459 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 244
  6. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 17 листопада 2021.