Гопник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:09, 8 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 8 грудня 2021, заснована на цій версії.
Гопники
Стереотипний образ гопника
Спрямованість:Кримінальна
Поширення:Пострадянський простір
Елементи:
Хуліганство
Ксенофобія
«Поняття»

Го́пники (гоп, гопота́) — представники субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; люди, що вимагають гроші або інші цінні речі від інших людей, шахраї, грабіжники, хулігани. Зазвичай походять з малозабезпеченої сім'ї.

Для гопників характерне зневажливе відношення до довколишніх. Гопники самостверджуються, принижуючи, кривдячи, ображаючи інших людей. Типовий гопник може без будь-якої причини чіплятися до перехожих на вулиці, якщо він відчуває, що вони не можуть за себе постояти. В своєму ставленні до суспільної моралі гопники є циніками.

Етимологія

Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП — рос. городское общежитие пролетариата. Наприкінці 19 століття в Петербурзі було відкрито Міське товариство піклування (рос. Городское общество призрения), де утримувались безпритульні, що займалися крадіжками на міських вокзалах. Після Жовтневого перевороту у цьому ж місці був відкритий гуртожиток для робітників і селян, який швидко перетворився на бандитський клуб, де царювали злодійські закони. Криміногенна обстановка в районі Лігово, де розташовувався гуртожиток різко погіршилась, а всіх мешканців цього району почали називати «гопниками».[1]

За іншою версією гопник походить від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні — пограбування, напад, збройний грабіж).[2]

Характеристика

В середині 90-х років з'являється нове покоління гопників, не контрольоване організованою злочинністю або контрольоване у меншій мірі. Вони швидко проявили себе як «культурні вороги» інших субкультур: байкерів, реперів, рейверів, хіпі та готів. Самі не називають себе гопниками і всіляко заперечують це визначення. Гопники називають себе «пацанами» («реальними пацанами», «чіткими пацанами», «правильними пацанами», тощо.).

Збираються гопники компаніями від трьох до півтора десятків людей у дворах, парках, дитячих садках та інших громадських місцях, чіпляючись до перехожих провокуючи бійки. Часто метою штучно створеного конфлікту є пограбування. Зазвичай «розбір» відбувається наступним чином: розмова з асоціальним ухилом, розглядання перехожих в упор, фамільярне звернення, емоційна нестійкість, провокування на конфлікти.

Для представників даної субкультури характерна гомофобія, успадкована ними з «в'язничних понять», слідувати яким, на думку гопників, важливо. Як правило, у «в'язничних поняттях» гопники розбираються досить поверхово. У зв'язку з цим «поняття» регулярно ними порушуються.

Гопники і самі нерідко стають жертвами інших гопників. Гопник може побити іншого гопника, наприклад, тому, що той «з іншого району», не знайомий з особистістю, рідко з метою пограбування, або ж взагалі без причини. Проте навіть звані гопником причини, як правило, надумані, а основною метою, переслідуваної гопниками, є бажання спробувати самоствердитися за рахунок жертви, або це просто як вид розваги, заснований на бажанні гопників задовольнити свій комплекс неповноцінності. Випадки конфліктів з іншими гопниками з метою пограбування трапляються, але не так часто, оскільки наявність цінних речей у гопників це зазвичай рідкість. Конфлікти без мети прямого грабежу також є одним з найбільш грубих порушень «в'язничних понять» і називаються «сваволею» (рос. «беспредел»). Найчастіше такі конфлікти можуть провокуватися групою гопників, особливо якщо їх кількість перевищує кількість противників.

За зовнішнім виглядом, згідно поширеної масдумки, визначити самого гопника не є великою проблемою. Гопники, як правило, одягаються в недорогий спортивний костюм. Безсумнівним атрибутом є кросівки або модельні туфлі, які носять зі спортивним костюмом, кепка «качечка», «восьмиклинка» або бейсболка. Взимку популярна зимова шапка «чеченка». Популярними додатками є барсетка і чотки.

Музика

Початково переважав шансон. У повазі Михайло Круг, особливо «Володимирський централ», «Золоті купола» і «Чай з баранками» (Шалава), та «Гоп-стоп!» Розенбаума. З часом, серед «next gen», певного поширення набув гангста-реп.

Примітки

  1. ↑ Маловідомі цікаві факти про історію Росії (рос.)
  2. ↑ С. Фесун Молодіжні субкультури: за і проти/Гопники (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.

Див. також

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гопник&oldid=33998995