Санта-Крус (провінція Аргентини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:48, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 грудня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санта-Крус.
Санта-Крус
—  Провінція  —

Santa Cruz

Герб провінції Санта-Крус Прапор провінції Санта-Крус
Столиця Ріо-Гальєгос
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Чубут, Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики, XI Регіон Айсен, Регіон Магальянес і Чилійська Антарктика ?
Департаментів 7
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010[1])
 - повне 272 524 (23-тя)
 - густота 0,92 (24-та)
Етнікон Santacruceñо
Площа
 - повна 243 943 км² (2-га)
Висота
 - максимальна 3706 м
(Monte San Lorenzod)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 3,26 млрд. $
ІРЛП 0,862 (2010)[2]
Дата заснування 1955
Губернатор Алісія Кіршнер
Вебсайт santacruz.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-Z
Провінція Санта-Крус на мапі Аргентини
Провінція Санта-Крус на мапі Аргентини

Провінція Санта-Крус на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Санта-Крус

Са́нта-Кру́с (ісп. Santa Cruz) — провінція Аргентини, розташована в південній частині країни, в Патагонії. Межує з провінцією Чубут на півночі, Вогняною Землею та з Чилі на півдні та заході, омивається Атлантичний океаном на сході. Столиця провінції — місто Ріо-Гальєгос.

Географія

Територію провінції Санта-Крус можна умовно поділити на такі природні сектори:

  • Патагонські Анди на заході, де знаходиться найвища точка провінції гора Фіцрой (3405 м). Вершини гір цілий рік вкриті снігом, незважаючи на невелику висоту. У долинах знаходиться велика кількість льодовиків, зокрема Періто-Морено та інші, що формують Національний парк Лос-Гласьярес, і льодовикових озер, зокрема Архентіно, В'єдма, Сан-Мартін, Буенос-Айрес.
  • У центрі та на сході домінують плато, висота яких зменшується із заходу на схід. Також тут знаходяться западини, зокрема Лагуна-дель-Карбон (105 м нижче рівня моря), що є найнижчою точкою провінції і південної півкулі.
  • На півдні знаходяться вологі рівнинні луки, які називають Пампа-де-Діана

Морське узбережжя провінції урвисте, скелясте висотою до 300 м. Більш пологий берег у дельтах річок і затоці Сан-Хорхе.

Клімат Санта-Круса арідний. Температури низькі протягом усього року, характерні їх значні коливання. Переважають сильні вітри з Тихого океану.

Основними водними ресурсами провінції є льодовики і льодовикові озера. Найважливішими річками провінції є Санта-Крус, Чіко, Гальєгос, Койг, Десеадо і Пінтурас

Історія

До прибуття іспанців цю територію населяли індіанці-теуельче.

21 лютого 1520 року експедиція Фернана Магеллана прибула до місцевості на території сучасної провінції Санта-Крус, зараз відомої як затока Сан-Хуліан. Тут експедиція провела зиму і відчалила 24 серпня 1521 року. 26 серпня дослідниками на чолі з Магелланом була відкрита річка Санта-Крус, яка згодом дала назву провінції.

1525 року у дельті річки Санта-Крус побував Хуан Себастьян Елькано. 1535 року Мартін де Алькасаба-і-Сотомайор дослідив місцевість біля річки Гальєгос.

Через напади британських піратів, зокрема Френсіса Дрейка в 1538 році, 1579 року Іспанія надіслала Педро Сарм'єнто де Гамбоа укріпити Магелланову протоку і запобігти доступу англійців до іспанських поселень в Тихому океані. У 1581—1585 роках він заснував декілька іспанських колоній на берегах протоки.

17 грудня 1586 року корсар Томас Кевендіш побував у дельті річки Ріо-Десеадо, назвавши цю місцевість Пуерто-Десеадо. 1592 року Кевендіш ще раз повернувся сюди з 5 кораблями. Один із цих кораблів під командуванням Джона Девіса 14 серпня 1592 року відкрив Фолклендські (Мальвінські) острови.

1621 року у цій місцевості побував місіонер Флорес де Леон, а у 1671—1672 роках єзуїт Ніколас Маскарді, вони заснували тут кілька місій, які не протрималися довго і були відновлені лише у 1745—1746 роках.

1670 року Джон Нарборо оголосив Пуерто-Десеадо територією Британії.

Коли в 1776 було створено Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата, до нього також була включена уся територія Патагонії, зокрема Санта-Крус. Метою цього було вберегти регіон від зазіхань французів і англійців. 28 січня 1782 року район був підпорядкований Буенос-Айресу.

В 1780 році Антоніо де Б'єдма-і-Нарваес заснував місто Нуева-Колонія-і-Фуерте-де-Флорідабланка, в околицях сучасного Пуерто-Сан-Хуліана. 1790 року була збудована іспанська фортеця у Пуерто-Десеадо, яка була знищена англійцями 1807 року.

Між 1825 і 1836 роками були проведені детальніші дослідження району, зокрема Чарльзом Дарвіном під час його навколосвітньої подорожі.

У 1859 році аргентинець Луїс П'єдрабуена заснував військовий пост на острові Павон, де зараз знаходиться місто Команданте-Луїс-П'єдрабуена. 1864 року П'єдрабуена заснував поселення Лас-Салінас в околицях сучасного місто Пуерто-Санта-Крус. 1876 року Франсіско Морено заснував базу біля Пуерто-Десеадо.

Указом від 11 жовтня 1878 було створене губернаторство Патагонія із столицею у В'єдмі, до якого входила територія і сучасної провінції Санта-Крус. 21 жовтня було обрано першого губернатора. 1 грудня 1878 року було засноване місто Пуерто-Санта-Крус. 1881 року було визначено кордони між Аргентиною і Чилі, внаслідок чого було узаконене право володіння першої на патагонські землі.

Законом від 16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було розділене на національні території Санта-Крус, Неукен, Чубут, Ріо-Негро, Вогняна Земля. Столицею національної території Санта-Крус стало місто Пуерто-Санта-Крус. У 1904 столиця була перенесена до її сучасного розташування у місті Ріо-Гальєгос.

На початку 20 століття до території почали прибувати європейські іммігранти: іспанці, німці, англійці і слов'яни. Вони тікали від Першої світової війни та приверталися зростанням промисловості території. Проте кінець війни привів до різкого скорочення експорту і економічної кризи території.

Ідеї анархізму, принесені іспанськими іммігрантами, стали досить поширеними серед робітників, що привело до росту числа страйків. Проте, ці дії були різко пригнічені урядом, конфлікт досяг апогею у так званій «Патагонській трагедії» (ісп. Patagonia Trágica), коли були страчені десятки страйкарів.

31 травня 1944 року була створена військова зона Комодоро-Рівадавія, що містила північну частину території Санта-Крус і південну частину провінції Чубут. Це утворення проіснувало до 28 червня 1955 року. Декретом від 20 липня 1955 року території Санта-Крус і Вогняна Земля були об'єднані у провінцію Патагонія, яка втім не проіснувала довго. 22 листопада 1956 року було утворено провінцію Санта-Крус у її нинішньому вигляді. 28 листопада 1957 року було прийнято конституцію провінції, яка згодом була змінена у 1994 і 1998 роках.

Економіка

Основою економіки провінції є видобування нафти і природного газу (бутану і метану), на яке припадає понад 50 % прибутків. Золото і срібло видобуваються у родовищі Серро-Вангвардія. Іншими важливими корисними копалинами є кам'яне вугілля (родовище Ріо-Турбйо), глина і каоліни (Сан-Хуліан), солі.

У 1993—1997 роках спостерігалося збільшення ваги рибальства. Основними промисловими рибами регіону є мерлуза і корвіна. Також виловлюють кальмарів і креветок.

Найрозвиненішою галуззю сільського господарства є вівчарство. У невеликих кількостях вирощують вишню, малину, суницю, барбарис, часник.

Основною галуззю промисловості є харчова.

Провінція Санта-Крус є одним зі світових лідерів за рівнем виробництва альтернативної енергії, перш за все прибійної і вітрової.

З кінця XX ст. значний внесок у економіку провінції почав вносити туризм, перш за все до місць, занесених до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Освіта

Освіта у провінції Санта-Крус (2009)[3]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 78 11 652 1 288
 - державні 60 9 809 1 089
 - приватні 18 1 843 199
 Початкові 107 34 225 2 967
 - державні 87 28 488 2 447
 - приватні 20 5 737 520
 Середні 152 24 614 1 690
 - державні 125 20 881 1 464
 - приватні 27 3 733 226
 Вищі[4] 6 2 148 49
 - державні 3 1 494 25
 - приватні 3 654 24

Адміністративно-територіальний поділ

Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010)[5] Площа (км²) Мапа
Корпен-Айке Пуерто-Санта-Крус 1884 11.080 26.350
Десеадо Пуерто-Десеадо 1884 107.064 63.784
Гуер-Айке Ріо-Гальєгос 1884 112.117 33.841
Лаго-Архентіно Ель-Калафате 1915 18.896 37.292
Лаго-Буенос-Айрес Періто-Морено 1915 9.483 28.609
Магальянес Пуерто-Сан-Хуліан 1884 8.933 19.805
Ріо-Чіко Гобернадор-Грегорес 1915 4.951 34.262

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санта-Крус (провінція Аргентини)

Примітки

  1. ↑ перепис 2010
  2. ↑ Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ без урахування університетів
  5. ↑ INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Санта-Крус. Архів оригіналу (HTML) за 02-07-2013. Процитовано 13-01-2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Санта-Крус_(провінція_Аргентини)&oldid=34053851