Мілла Йовович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мілла Йовович
серб. Мила Јововић
сербохорв. Mila Jovović
Ім'я при народженні Милиця Богданівна Йовович
Інші імена англ. Milica Jovovich
серб. Милица Јововић / Milica Jovović
рос. Милица Богдановна Йовович
Народилася 17 грудня 1975(1975-12-17)[2][3][…] (48 років)
Київ, Українська РСР, СРСР[2]
Національність українка, чорногорці[5][6][7]
Громадянство  США
 Україна
Діяльність кіноакторка, модель, співачка, телеакторка, fashion model, акторка озвучення, виконавча продюсерка, гітаристка, поетка, авторка пісень, еротична модель
Роки діяльності 1988 — дотепер
У шлюбі з Пол Вільям Скотт Андерсон
Діти Евер Андерсон, Dashiel Edan Andersond і Osian Lark Elliot Jovovich-Andersond
Батьки Bogdan Jovovichd
Логінова Галина Михайлівна
Брати / сестри Marco Jovovichd
IMDb nm0000170

CMNS: Мілла Йовович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Зовнішні відеофайли
Мілла Йовович - Ой у гаю при Дунаю[9]

Мі́лла Йо́вович (англ. Milla Jovovich; нар. 17 грудня 1975(19751217), Київ), повне ім'я — Милиця Йовович. Американська акторка, співачка, модель, модельєр.

Життєпис

Її мати Галина Логінова познайомилася з батьком Богданом Йововичем в Києві тоді, коли він навчався на лікаря-терапевта в Київському медичному інституті за програмою навчання іноземних студентів[10][11][12]. Мати, Галина Логінова, закінчила в Дніпропетровську школу, потім в 1972 закінчила ВДІК (Всесоюзний державний інститут кінематографії), після отримання диплома знову повернулася в Україну і працювала акторкою (1973—1980) на кіностудії імені Олександра Довженка в Києві[10][11]. Мілла Йовович перші п'ять років свого дитинства провела в Україні, з початку майже рік ходила до дитячого садочка міста Дніпро,[13] а потім жила з матір'ю в Києві на вулиці Богомольця[11]. У січні 1981 року вони емігрували в США через те, що батьку (сербу за походженням) не дали візу в СРСР[10]. Проте спочатку сім'я Мілли Йовович жила в Лондоні, а лише потім в Сакраменто, після чого переїхала в Лос-Анджелес (США)[10][12]. Вищої освіти Мілла не здобула, але кар'єру моделі почала дуже рано — в одинадцять років.

Почавши відвідувати громадські школи в Лос-Анджелесі, Мілла досить швидко, за три місяці, освоїла англійську мову, але в школах до неї все одно неприязно ставилися інші діти через те, що її батьки були з Радянського Союзу (що було пов'язано з новим витком холодної війни). У 1994 році Богдан (батько) був заарештований і засуджений на 20 років за фінансові махінації з медичними страховками, але провів у в'язниці тільки п'ять років і був випущений в 1999 році (за словами Мілли, в'язниця пішла її батькові на користь і змінила його в набагато кращу сторону). Вихованням Мілли і просуванням в шоу-бізнесі на початковому етапі займалася мама, яка згодом сама повернулася в кіно.

Акторська кар'єра

У модельному бізнесі з 9 років, вперше з'явилася на обкладинці італійського журналу «Lei». Пізніше відомий американський фотограф Річард Аведон запропонував їй фотосесію для журналу «Mademoiselle». Коли редактор журналу дізнався вік моделі, він поспішив зняти фотографію Йовович. Тільки після попередження з боку Аведона фотографії були відновлені. Проблема залучення неповнолітніх в шоу-бізнес на кілька місяців стала предметом розмов американських ток-шоу. В цей рік Мілла з'явилася на обкладинках 15 журналів. Будучи семикласницею, 12-річна Мілла кинула школу, щоб остаточно зосередитися на роботі моделі. У 1994 році, в 19 років, вона стала громадянкою США.

Її дебют у кіно стався в тринадцять років — вона з'явилась на екрані, як молодша сестра героїні Шерілін Фенн у «Злитті двох місяців».

Згодом знімалася в таких кінофільмах: «Повернення до блакитної лагуни» (1991); «Каффс» (головна жіноча роль); «Чаплін» (1992)  (одна з юних дружин Чарлі Чапліна, Мілдред Герріс); «Його гра» Спайка Лі (роль повії); та в телефільмі «Нічний потяг до Катманду» (студія Діснея). Найкращими можна вважати ролі Лілу в «П'ятому елементі» та Жанни д'Арк у фільмі «Посланниця: Історія Жанни д'Арк»; обидві стрічки знімав Люк Бессон.

Мілла Йовович взяла участь у рекламній кампанії Revlon «Найбільш незабутні жінки світу». Вона уклала контракти з Hugo Boss, Guess, Calvin Klein; гонорари досягали 3 тисяч доларів в день. C 1998 року — рекламне обличчя L'Oréal.

У 2000 році на відкритті Берлінського кінофестивалю відбулася прем'єра нового фільму за участю Йовович і Мела Гібсона — картини Віма Вендерса «Готель Мільйон доларів» за сценарієм соліста групи U2 - Боно. Картина отримала приз фестивалю — «Срібного ведмедя». У 2001 році Йовович знялася в комедії Бена Стіллера «Зразковий самець».

Йовович спільно з моделлю Кармен Гоук є творцем лінії одягу «Jovovich-Hawk». У 2004 році була найбільш високооплачуваною моделлю, рекламуючи косметику L'Oreal. Згідно з рейтингом журналу Forbes, її дохід склав 10,5 млн доларів (з урахуванням гонорарів за зйомки у фільмах). У 2005 році Йовович відвідала Україну для участі у святкуванні 80-річчя міжнародного дитячого табору «Артек» в Криму.

Знялася в шести бойовиках «Обитель зла» режисера Пола Андерсона. У березні 2006 року вийшов трилер «Ультрафіолет». У тому ж році відбувся обмежений реліз кримінальної драми «45-й калібр».

На офіційному сайті Йовович було оголошено про участь у фільмі Пола Верговена «The Winter Queen» за романом Бориса Акуніна. 28 лютого 2007 року Верговен повідомив, що назва фільму буде змінено відповідно до оригіналу на «Азазель» (Азазель — демон пустелі за віруваннями стародавніх євреїв). Нова назва, на його думку, є більш інтригуючим.

У 2009 році знялася в еротичній фотосесії для журналу «Purple Fashion», фотографував її Маріо Сорренто .

У 2010 році стала обличчям спеціальної благодійної сумки від Tommy Hilfiger, випущеної обмеженим тиражем в допомогу асоціації Breast Health International. Організація займається проблемами раку грудей у ​​жінок.

Того ж року знялась у фільмі «Викрутаси», у якому зіграла разом з російськими акторами Костянтином Хабенським та Іваном Ургантом. Під час просування фільму брала участь у шоу «Прожекторперісхілтон» (випуск від 19 лютого 2011).

У січні 2019 року на кінофестивалі «Санденс» відбулась прем'єра фантастичної мелодрами «Райські пагорби», в якій Мілла Йовович зіграла одну з головних ролей.

Музична кар'єра

З дитинства займалася вокалом і грою на фортепіано, грою на електрогітарі — з 13 років, а звукозаписом — з 15 років. Усього Мілла записала два альбоми. У перший — «The divine comedy» — увійшов запис української народної пісні «Ой у гаю при Дунаю» у її виконанні. В 1993 році саундтреком до фільму «Під кайфом у сум'ятті» стала її «Пісня чужинця» (англ. The alien song). Розпочати музичну кар'єру їй допомагав музикант Кріс Бреннер.

У 1994 році Йовович випускає свій перший музичний альбом «The Divine Comedy» («Божественна комедія»). Йовович відправляється зі своєю групою «Plastic Has Memory» в гастролі по Європі і США.

Особисте життя

Вийшла заміж у 1992 році за Шона Ендрюса, який був партнером у фільмі «Під кайфом у сум'ятті». На той час Ендрюсу було 21 рік, а Йовович мала лише 16. Їхній шлюб довго не протримався, і вже через два місяці вони розійшлися.[14] Одружилася вдруге з Люком Бессоном, старшим на 17 років, у Лас-Вегасі — він вважав її своєю музою. Їх весілля запам'яталось тим, що під час одруження молодята стрибали з парашутом з літака. Проте вони розлучилися в 1999 році. Її чоловік — режисер Пол Андерсон, одружилася з яким 22 серпня 2009 року. Пара виховує трьох дітей — Евер Габо Андерсон (3 листопада 2007), Дешилл Іден Йовович-Андерсон (1 квітня 2015) та Ошин Ларк Елліот Йовович-Андерсон (2 лютого 2020).. Проживає в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку і Парижі[15][16].

У 2017 році їй зробила екстрений аборт, коли була на 4,5-му місяці вагітності через передчасні пологи.

На своєму офіційному сайті Йовович публікує витяги з щоденника, де розповідає про різні події в своєму житті. Вона виступає за легалізацію марихуани і з'являлася на обкладинці «High Times». Мілла займається бойовими мистецтвами і, зокрема, бразильським джіу-джитсу.

Мілла Йовович — лівша. Зріст Мілли — 174 см. Вона вільно говорить англійською, сербською, французькою та російською мовами.

Говорячи про своє вихованні, Мілла зазначила: «Мене виховувала російська мати, вона була знаменитою актрисою в СРСР. Перші книги, які я прочитала, були російською. Я виховувалась у атмосфері російської класичної театральної школи. І сучасне кіно стоїть на цих принципах. Крім того, я завжди пам'ятаю, що у моїх жилах тече російська кров».[17] На питання французького видання «Purple» про те, чи почувається вона себе російською, виїхавши з Росії в такому ранньому віці, Мілла відповіла: «Зрозуміло. Я, як і раніше, спілкуюся російською. Розмовляю на ньому зі своєю дочкою. Читаю їй російські вірші та оповідання. Мої коріння дуже важливі — вони роблять мене тим, хто я є».[18] Про себе актриса сказала: «Я – російська. Я виросла у російських батьків, у мене багато російських друзів, моя найкраща подружка – російська. Я розумію, що виросла в Америці, але все одно почуваюся російською... і, звичайно, мені Росія дуже близька і дорога. Я люблю російський гумор, російську кухню, російські пісні, російські церкви»[19]. При цьому в інтерв'ю українській версії журналу Vogue Мілла сказала, що не вважає себе українкою.[20]

Під час Революції гідності підтримала українців, закликала шанувальників робити пожертвування до благодійних фондів допомоги українцям, що постраждали під час революції[21][22].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1988 ф Злиття двох місяців Two Moon Junction Саманта Делонпре
1988 тф Нічний потяг до Катманду The Night Train to Kathmandu Лілі Маклеод
1988 с Рай Paradise Кейті
1989 с Одружені … та з дітьми Married with Children Іветт
1990 с Паркер Льюіс не може програти Parker Lewis Can't Lose Робін Фекновітц
1991 ф Повернення до блакитної лагуни Return to the Blue Lagoon Ліллі
1992 ф Каффс Kuffs Майя Карлтон
1992 ф Чаплін Chaplin Мілдред Гарріс
1993 ф Приголомшені та збентежені Dazed and Confused Мішель Борроуз
1993 кф Джентльмен, який впав Gentleman Who Fell
1997 ф П'ятий елемент The Fifth Element Лілу
1998 ф Його гра He Got Game Дакота Бьорнс
1998 вг The Fifth Element The Fifth Element Лілу
1999 ф Жанна д'Арк Joan of Arc Жанна д'Арк
2000 ф Готель «Мільйон доларів» The Million Dollar Hotel Елоїза
2000 ф Золотий пил The Claim Люція
2001 ф Зразковий самець Zoolander Катинка
2002 ф Лялька Dummy Фангора
2002 ф Оселя зла Resident Evil Еліс
2002 ф Будинок на Турецькій вулиці No Good Deed Ерін
2002 ф Ну ти й недоумок You Stupid Man Надін
2002 мс Цар гори King of the Hill Серена Шоу
2004 с Cirque du Soleil: Solstrom принцеса
2004 ф Оселя зла 2 Resident Evil: Apocalypse Еліс
2005 кф Трейлер до ремейку Калігули Trailer for a Remake of Gore Vidal's Caligula Драскілла
2006 ф Ультрафіолет Ultraviolet Вайлет
2006 ф 45-й калібр .45 Кейт
2007 ф Оселя зла 3 Resident Evil: Extinction Еліс
2009 ф Ідеальна втеча A Perfect Getaway Сідні
2009 ф Четвертий вид The Fourth Kind Еббі Тайлер
2010 ф Оселя зла 4 Resident Evil: Extinction Еліс
2010 ф Стоун Stone Лусетта
2010 ф Паскудне дівчисько Dirty Girl Сью-Енн
2011 ф Викрутаси Выкрутасы Надя
2011 ф Мушкетери The Three Musketeers Леді Вінтер
2011 ф Погана матуся Bringing Up Bobby Олівія
2011 ф Обличчя в натовпі Faces in the Crowd Анна Маршан
2012 ф Оселя зла 5 Resident Evil: Afterlife Еліс
2014 ф Цимбелін Cymbeline Королева
2015 ф Вцілілий Survivor Кейт Ебботт
2015 с Ледве відомий Barely Famous
2015 мф Сава. Серце воїна Савва. Сердце воина Сава
2016 ф Зразковий самець 2 Zoolander 2 Катінка
2016 ф Оселя зла: Остання глава Resident Evil: The Final Chapter Еліс
2018 ф Світ майбутнього Future World Наркобарон
2019 ф Хеллбой Hellboy Німуе
2019 ф Таємниці Райських схилів Paradise Hills Герцогиня
2020 ф Мисливець на монстрів Monster Hunter Наталі Артеміда
ф In the Lost Lands Грей Еліс

Дискографія

Цікаві факти

Примітки

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130895326 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Discogs — 2000.
  4. Filmportal.de — 2005.
  5. Olivier Zahm (20 жовтня 2009). Milla Jovovich. purple.fr (англійською) . «Purple». Архів оригіналу за 22 вересня 2016.
  6. Milla Jovovich (30 липня 2012). I'm Russian and Montenegrin! But have been living in the US since I was 5!. twitter.com (англійською) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2013.
  7. Kerri-Ann Roper (3 лютого 2017). Milla Jovovich: 'It was great to work with my husband and child in the film - it was special, she's so good'. belfasttelegraph.co.uk (англійською) . «Belfast Telegraph». Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  8. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  9. З'явилося відео, на якому 19-річна Міла Йовович зворушливо співає відому українську пісню., сайт газети «Експрес», 18.12.2015
  10. а б в г Мілла Йовович, біографія(англ.)
  11. а б в г д Галина Логінова: Сьогодні Київ, наче весела дівчина, гарно вбрана i нафарбована. Україна Молода.
  12. а б ІНТЕРВ'Ю Галини Логінової(англ.)
  13. Цікавий факт: голлівудська зірка Мілла Йовович майже рік ходила до дитячого садка Дніпра. dneprovskiye.info (укр.). 17 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  14. Milla Jovovich(англ.)
  15. From Milla. Millaj.com. 7 листопада 2007. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 листопада 2007.(англ.)
  16. Milla Jovovich gives birth to baby girl, names her Ever. Times Daily. 4 листопада 2007. Процитовано 4 листопада 2007.(англ.)[недоступне посилання]
  17. [ Радио Свобода: Программы: Культура ]. archive.svoboda.org. Процитовано 10 грудня 2021.
  18. Milla Jovovich - purple MAGAZINE. Purple (фр.). Процитовано 10 грудня 2021.
  19. На съемках с Ургантом я рыдала! | Кино | Time Out (ru-RU) . Процитовано 10 грудня 2021.
  20. Vogue.ua. Интервью c Миллой Йовович для октябрьского Vogue UA. Vogue UA. Процитовано 10 грудня 2021.
  21. MillaJovovich пост на особистій сторінці Міли Йовович у Фейсбук
  22. Міла Йовович самостійно організує фонд для постраждалих на Майдані, тсн, 26 лютого 2014
  23. Наталія Голянова (11 листопада 2016). Режисер із Москви хоче відкрити в П'ятигорську кіностудію (рос.). stav.kp.ru. Процитовано 28 липня 2019.
  24. Посольство США в Україні у новому будинку. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 15 січня 2012.


Література

Посилання