Оман (рослина)
| Оман | |
|---|---|
| |
| Оман критмоподібний | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Триба: | Inuleae |
| Рід: | Оман (Inula) L., 1753 |
| Види | |
|
110 | |
 Вікісховище: Inula
| |
Ома́н (Ínula) — рід багаторічних рослин родині айстрові (Asteraceae), росте в Європі, Азії й Африці. Типовий вид — оман високий.
Назва оман походить від прасл. *omanъ, утвореного від *maniti: це пов'язане з наркотизуючою дією рослини[1].
Біологічний опис
Багаторічні, рідше однорічні рослини з цільними листками й великими жовтими суцвіттями.
Квітки жовті чи жовтогарячі, одиничні чи зібрані у волотеподібні чи щиткоподібні загальні суцвіття.
Цвітіння влітку в другій половині.
Розмноження весняне.
Класифікація
Таксономія
| ще 12 родин (згідно з Системою APG II), у тому числі Дзвоникові, Стилідієві | ще близько двадцяти триб, у тому числі триба Айстрові | ||||||||||||||||||
| близько ста видів, кілька природних гібридів | |||||||||||||||||||
| порядок Айстроцвіті | підродина Айстрові | рід Оман | |||||||||||||||||
| відділ Квіткові, чи Покритонасінні | родина Айстрові, чи Складноцвіті | триба Оманові, чи Інулеєві | |||||||||||||||||
| ще 44 порядки квіткових рослин (згідно з Системою APG II) | підродина Цикорієві | роди Лігуларія, Доронікум, Підбіл та ін. | |||||||||||||||||
Види
За інформацією бази даних The Plant List рід включає 110 видів[2], деякі з них:
- Inula britannica L. — Оман британський
- Inula caspica F.K.Blum ex Ledeb. — Оман каспійський
- Inula conyzae (Griess.) Meikle — Оман розчепірений
- Inula ensifolia L. — Оман мечолистий
- Inula germanica L.
- Inula helenium L. — Оман високий
- Inula hirta L. — Оман жорстковолосистий
- Inula magnifica Lipsky
- Inula oculus-christi L. — Оман Христове око
- Inula orientalis Lam. — Оман східний
- Inula rhizocephala Schrenk — Оман коренеголовий
- Inula royleana DC. — Оман Ройла
- Inula sabuletorum Czern. ex Lavrenko — Оман піщаний
- Inula salicina L. — Оман верболистий
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Inula (англ.). The Plant List. Version 1.1. 2013. Процитовано 4 серпня 2016.
Джерела
- Anderberg, A. (1991). Taxonomy and phylogeny of tribe Inuleae (Asteraceae). Pl. Syst. Evol. 176 (1-2): 75—123. doi:10.1007/BF00937947.
- Rubina Abid and M. Qaiser (2003). Chemotoxonomic study of Inula L. (s.str.) and its allied genera (Inuleae - Compositae) from Pakistan and Kashmir. Pak. J. Bot. 35 (2): 127—140.
Посилання
|