Спиридон (Литвинович)
| Спиридон Литвинович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 травня 1864 — 4 червня 1869 | ||
| Обрання: | 28 вересня 1863 | |
| Інтронізація: | 5 травня 1864 | |
| Церква: | Українська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Григорій Яхимович | |
| Наступник: | Йосиф Сембратович | |
| Народження: | 6 грудня 1810 с. Дрищів, нині с. Надрічне, Бережанський район | |
| Смерть: | 4 червня 1869 (58 років) Львів | |
| Батько: | священик Ілля | |
| Мати: | Євгенія | |
| Прийняття священичого сану: | 19 серпня 1835 | |
| Єпископська хіротонія: | 17 травня 1857 | |
Спиридо́н Литвин́ович (6 грудня 1810, с. Дрищів, нині с. Надрічне поблизу Бережан — 4 червня 1869, Львів) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 5 травня 1864 року — митрополит Галицький та архієпископ Львівський — настоятель УГКЦ. Засідав у Галицькому сеймі як віриліст (представник духовенства) упродовж 1861—1869 років. Віцемаршалок Галицького сейму, член Державної ради Австрійської імперії, посол і віцепрезидент Австрійського райхсрату (1861—1864).
Оборонець прав української нації, прихильник поділу Галичини на українську та польську адміністративні одиниці, автор патріотичних поезій.[1]
Життєпис
.jpg)
Народився 6 грудня 1810 року в с. Дрищів (нині с. Надрічне Тернопільського району) в родині священика, пароха Дрищева.
Навчався в гімназії у м. Бережани, на богословських факультетах Львівського та Віденського університетів.
1835 р. висвячений на сан священика (ієрей). Упродовж 1835—1840 років навчався у вищому духовному закладі св. Авґустина у Відні, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я. Повернувшись до Львова, став проповідником собору св. Юра у Львові, пізніше — катехитом німецькомовної гімназії у Чернівцях, а з 1848 р. — парохом церкви св. Варвари у Відні. У 1852 р. призначений почесним крилошанином та першим ректором новозаснованої Центральної духовної греко-католицької семінарії у Відні. 1857 р. висвячений на єпископа-помічника митрополита Михаїла (Левицького)[2]; після смерти митрополита в 1858—1860 рр. — тимчасовий адміністратор Галицької греко-католицької митрополії.
Брав активну участь у суспільно-політичному житті Галичини, відстоював права українського населення краю, підтримував проект її поділу на дві окремі адміністративні одиниці — західну (польську) і східну (українську).
Засідав у Галицькому сеймі як віриліст (представник духовенства) упродовж 1861—1869 років. Був віце-маршалком Галицького сейму, членом Державної ради Австрійської імперії, послом і віце-президентом Австрійського райхсрату (1861—1864 рр.), співголовою палати послів (у 1861 р.)[2].
1863 р. змінив на митрополичому престолі Григорія Яхимовича, був іменований Галицьким митрополитом. Рішуче виступав проти спроб вищого польського духовенства підпорядкувати греко-католицького митрополита польському архієпископові. Великою його заслугою було прийняття в 1863 р. «Конкордії» (з лат. concordia — «згода») з римо-католицькою церквою[3] — угоди, яка стала перешкодою в полонізації Галичини.
З 1864 р. — асистент папського престолу; згідно церковної посади — член палати вельмож (панів) Австрійського райхсрату та Галицького сейму[2].
1866 р. самоусунувся від політики, оскільки «покладав усі свої сподівання на Відень, а Відень за нашими домаганнями не обставав», «українські посли втратили небавом свій політичний провід» (за словами Костя Левицького).
Помер 4 червня 1869 року у Львові. Спочатку був похований на Городоцькому цвинтарі, а 1880 року його рештки разом із рештками іншого митрополита, Григорія Яхимовича, перенесено на Личаківський цвинтар[4] і поховано у гробниці галицьких митрополитів і крилошан[5].
Творчість
Був автором патріотичних поезій, зокрема, слів до популярної старогалицької пісні «Руський молодець» («Я щасний руську матір маю»).
Примітки
- ↑ ЛИТВИНОВИЧ СПИРИДОН. resource.history.org.ua. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ а б в Головин Б., Пиндус Б. Литвинович Спиридон Ілліч / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 368. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ БЕРЕЖ.ІНФО — СПИРИДОН ЛИТВИНОВИЧ – МИТРОПОЛИТ ГАЛИЦЬКИЙ. info.berezhany.net. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Видання товариства «Просвіта», 1932. — С. .
- ↑ Встановлено таблицю з іменами похованих у гробниці Львівської капітули – Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви. ugcc.lviv.ua (укр.). Процитовано 22 квітня 2018.
Джерела та література
- Головин Б., Пиндус Б. Литвинович Спиридон Ілліч // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 368. — ISBN 966-528-199-2.
- Стеблій Ф. І., Шуст Р. М. Литвинович Спиридон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 178. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 154. — (Львівська сотня).
Посилання
| ||||||||||||||
|
- Народились 6 грудня
- Народились 1810
- Померли 4 червня
- Померли 1869
- Предстоятелі УГКЦ
- Галицькі митрополити УГКЦ
- Єпископи УГКЦ
- Львівські єпископи УГКЦ
- Персоналії:Галичина
- Титулярні єпископи
- Священники УГКЦ
- Історія УГКЦ
- Члени Палати панів Імперської Ради
- Посли Австрійського парламенту 1-го скликання (1861-1865)
- Посли Галицького сейму 1-го скликання
- Посли Галицького сейму 2-го скликання
- Уродженці Бережанського району
- Уродженці Королівства Галичини та Володимирії
- Учні Бережанської гімназії
- Катехити
- Педагоги Чернівців
- Померли у Львові
- Поховані на Городецькому цвинтарі
- Поховані у гробниці єпископів (Личаківський цвинтар)
- Перепоховані на Личаківському цвинтарі
- Заступники маршалка Галицького сейму