Цифрова обробка сигналів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:44, 26 квітня 2020, створена Молоде вино (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цифрова обробка сигналів (ЦОС — англ. digital signal processing, DSP) — перетворення сигналів, представлених у цифровій формі.

Принципи цифрової обробки сигналів

[ред. | ред. код]

Будь-який безперервний (аналоговий) сигнал може бути підданий дискретизації по часу і квантуванню по рівню (оцифровуванню), тобто представлений в цифровій формі. Якщо частота дискретизації сигналу не менше, ніж подвоєна найвища частота в спектрі сигналу (тобто ), то отриманий дискретний сигнал буде еквівалентним сигналу за методом найменших квадратів (МНК) (див.: Теорема Котельникова).

За допомогою математичних алгоритмів перетвориться в деякий інший сигнал , який має необхідні властивості. Процес перетворення сигналів називається фільтрацією, а пристрій, що виконує фільтрацію, називається фільтр. Оскільки значення сигналів надходять з постійною швидкістю , фільтр повинен встигати обробляти поточний сигнал серії до надходження наступного (частіше — до надходження наступних n відліків, де n — затримка фільтра), тобто обробляти сигнал в реальному часі. Для обробки сигналів (фільтрації) в реальному часі застосовують спеціальні обчислювальні пристрої — цифрові сигнальні процесори. Це повністю стосується не тільки безперервних сигналів, але і переривчастих, а також до сигналів, записаних на пристрої зберігання інформації. В останньому випадку швидкість обробки непринципова, так як при повільній обробці дані не будуть втрачені.

Розрізняють методи обробки сигналів у часовій (англ. time domain) і в частотній (англ. frequency domain) області. Еквівалентність частотно-часових перетворень однозначно визначається через перетворення Фур'є.

Обробка сигналів у часовій області широко використовується в сучасній електронній осцилографії і в цифрових осцилографах. Для подання сигналів в частотній області використовуються цифрові аналізатори спектра. Для вивчення математичних аспектів обробки сигналів використовуються пакети розширення (найчастіше під ім'ям Signal Processing) систем комп'ютерної математики MATLAB, Mathcad, Mathematica, Maple тощо.

В останні роки при обробці сигналів та зображень широко використовується новий математичний базис подання сигналів з допомогою «коротких сплесків» — вейвлетів. З його допомогою можуть оброблятися нестаціонарні сигнали, сигнали з розривами та іншими особливостями і сигнали у вигляді пачок.

Основні застосування

[ред. | ред. код]

Основні перетворення

[ред. | ред. код]

Цифрова обробка сигналу в передавачі[1]

Цифрова обробка сигналу в приймачі[1]

  • Приймання сигналів
  • Множинний доступ
  • Звуження спектра
  • Демодуляція і дискретизація
  • Детектування
  • Розущільнення
  • Канальне декодування
  • Дешифрування
  • Декодування джерела
  • Форматування

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Скляр Б. Цифровий зв'язок. Теоретичні основи і практичне застосування. Пер. з англ. — М.: Видавничий дім «Вільямс», 2003, 1104 с., Стор.33, ISBN 5-8459-0497