HMS Mackay (D70)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:03, 2 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Bluelink 1 book for Перевірність (20220301)) #IABot (v2.0.8.6) (GreenC bot)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS «Маккей» (D70)
HMS Mackay (D70)
Лідер ескадрених міноносців «Маккей». 1919
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь перший корабель флоту на ім'я «Маккей»[Прим. 1]
Корабельня Cammell Laird, Беркенгед
Замовлено квітень 1917
Закладено 5 березня 1918
Спущено на воду 21 грудня 1918
Введено в експлуатацію 19 травня 1919
На службі 19191946
Статус 18 лютого 1947 року списаний на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Операція «Сайкл»
Конвой OB 74
Конвой OB 197
Операція «Цербер»
Арктичні конвої
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 14
Операція «Нептун»
Ідентифікація
Девіз «Сильною рукою»
(лат. Manu Forti)
Параметри
Тоннаж 1 580 тонн (стандартна)
2 053 тонна (повна)
Довжина 98,3 м
Ширина 9,68 м
Висота 3,81 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
4 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 38 вузлів (70 км/год)
Дальність плавання 6 000 миль (11 000 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 164 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 5 × 120-мм універсальних гармат BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1 × 76,2-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»

«Маккей» (D70) (англ. HMS Mackay (D70) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «Адміралті» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Лідер ескадрених міноносців «Маккей» був закладений 5 березня 1918 року на верфі компанії Cammell Laird у Беркенгеді. 21 грудня 1918 року він був спущений на воду, а 19 травня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Лідер був одним з 8 лідерів типу «Адміралті» (також відомий тип лідерів, як «Скотт») та став першим з бойових кораблів британського флоту, що дістав це ім'я.

«Маккей» став одним з двох лідерів флоту Британської імперії (другий — «Малькольм»), що був закладений у часи Першої світової, проте участі в ній не взяв. Корабель проходив службу у складі британських ВМС, за часів Другої світової війни брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, супроводжував атлантичні та арктичні транспортні конвої.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений чотирма бойовими відзнаками[1].

Бойовий шлях

1941

У січні 1941 року лідер ескадрених міноносців діяв у складі 16-ї флотилії та патрулював у Північному морі разом з есмінцями «Волпоул», «Вустер» і «Вітшед».

1942

3 лютого 1942 року «Маккей» разом з шістьма есмінцями прибув на посилення Дуврського командування, в очікуванні ймовірного за даними розвідки прориву німецьких лінкорів «Шарнгорст» та «Гнейзенау» і важкого крейсера «Принц Ойген» з окупованого Бреста до німецьких військово-морських баз. Вночі з 11 на 12 лютого капітальні кораблі Крігсмаріне потай вийшли з французького порту Брест та, не будучи виявленими британцями через технічні проблеми із засобами радіотехнічної розвідки, вирушили до Німеччини. «Маккей» разом з «Вівейшос», «Кемпбелл», «Вітшед», «Вустер» та «Волпол» перебували на тренуванні в Гаріджі, коли отримали наказ перехопити німецькі кораблі біля гирла річки Шельда. «Волпол» через технічні негаразди повернув назад, решта о 15:42 вийшла на ворожі кораблі. Британські есмінці провели з відстані 2 200 — 3 700 метрів торпедну атаку, але жодна торпеда не влучила в ціль, натомість «Вустер» дістав серйозних пошкоджень від вогню німецької корабельної артилерії.

16 вересня 1942 року лідер «Маккей» приєднався до сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох-Ів у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 3]. У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.

Див. також

Посилання

  • HMS Mackay (D 70). на uboat.net. (англ.)
  • HMS MACKAY (D 70) - Scott-class Flotilla Leader. на naval-history.net. (англ.)

Література

Примітки

Виноски
Джерела