Impetuoso (1914)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Імпетуозо»
Impetuoso
Ескадрений міноносець «Імпетуозо»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Індоміто»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 1910 рік
Спущено на воду 23 липня 1913 року
Введено в експлуатацію 1914 рік
Загибель Потоплений підводним човном «U-17» 10 липня 1916 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 672 тонни (стандартна)
720 тонн (повна)
Довжина 73 м
Ширина 7,3 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
4 × парових котли
Потужність 16 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів
Автономність плавання 1 440 миль на швидкості 13 вузлів
Екіпаж 69
Озброєння
Артилерія 1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914»
4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 4 × 450-мм торпедних апаратів

«Імпетуозо» (італ. Impetuoso) - ескадрений міноносець типу «Індоміто» ВМС Італії часів Першої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ескадрений міноносець «Імпетуозо» був закладений у 1910 році на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі. Спущений на воду 23 липня 1913 року , вступив у стрій у 1914 році.

Історія служби[ред. | ред. код]

Після вступу Італії у Першу світову війну «Імпетуозо» був включений до складу II ескадри есмінців, разом з однотипними «Інтрепідо», «Імпавідо», «Індоміто», «Інсідіозо» та «Іррек'єто».

9 червня «Імпетуозо» разом з есмінцями «Інтрепідо», «Індоміто», «Іррек'єто», «Інсідіозо», «Анімозо», «Ардіто», «Арденте», «Аудаче» і крейсер-скаут «Куарто» супроводжували крейсери «Джузеппе Гарібальді» і «Веттор Пізані», здійснюючи обстріли албанського узбережжя.

3 грудня «Імпетуозо» вийшов з Бріндізі і разом з есмінцями «Індоміто», «Іррек'єто», «Інтрепідо» та «Інсідіозо» супроводжував один з перших конвоїв, які доставили війська та спорядження в Албанію. Конвой складався з транспортів «Ре Умберто» та «Вальпараїсо» та перевозили 1800 вояків та 150 коней. Поблизу албанського узбережжя «Ре Умберто» підірвався на міні, розламався навпіл та затонув. «Імпетуозо» взяв участь у рятувальній операції, врятувавши загалом 712 чоловік[1][2]

8 грудня «Імпетуозо» та «Інсідіозо» супроводжували пароплав «Палермо», який доставив з Таранто у вльору 700 вояків та 43 коней[2].

Вночі 11-12 грудня «Імпетуозо» супроводжував з Таранто у Вльору транспорт «Вальпараїсо» з вояками на борту[3].

23 лютого 1916 року «Імпетуозо» та «Інсідіозо» обстріляли австро-угорські позиції поблизу Дурреса.

9 липня того ж року «Імпетуозо» та «Іррек'єто» переслідували австро-угорський крейсер «Новара», який атакував бар'єр в протоці Отранто та потопив декілька дрифтерів. Але «Новарі» вдалось повернутись в Котор.

О 15:30 наступного дня, коли «Імпетуозо» та «Інсідіозо» проводили патрулювання, був помічений слід від торпеди (яку випустив підводний човен «U 17»). «Імпетуозо» не зміг ухилитись від неї. Внаслідок вибуху есмінець затонув у точці з координатами 40°10′ пн. ш. 18°50′ сх. д. / 40.167° пн. ш. 18.833° сх. д. / 40.167; 18.833. Загинуло 37 членів екіпажу, 51 був врятований[1].

Література[ред. | ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 140-147-172-173.
  2. а б Gallery INTREPIDO 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. Gallery INTREPIDO 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Посилання[ред. | ред. код]