LCN1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
LCN1
Protein LCN1 PDB 1xki.png
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи LCN1, PMFA, TLC, TP, VEGP, lipocalin 1
Зовнішні ІД HomoloGene: 48099 GeneCards: LCN1
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001252617
NM_001252618
NM_001252619
NM_002297
NM_022945
RefSeq (білок)
NP_075234
Локус (UCSC) Хр. 9: 135.52 – 135.53 Mb н/д
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

LCN1 (англ. Lipocalin 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 9-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 176 амінокислот, а молекулярна маса — 19 250[4].

Задіяний у такому біологічному процесі, як транспорт. Секретований назовні.

Література[ред. | ред. код]

  • Lassagne H., Gachon A.-M. (1993). Cloning of a human lacrimal lipocalin secreted in tears.. Exp. Eye Res. 56: 605 — 609.  PubMed DOI:10.1006/exer.1993.1075
  • Holzfeind P., Redl B. (1994). Structural organization of the gene encoding the human lipocalin tear prealbumin and synthesis of the recombinant protein in Escherichia coli.. Gene 139: 177 — 183.  PubMed DOI:10.1016/0378-1119(94)90752-8
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Wojnar P., Lechner M., Merschak P., Redl B. (2001). Molecular cloning of a novel lipocalin-1 interacting human cell membrane receptor using phage display.. J. Biol. Chem. 276: 20206 — 20212.  PubMed DOI:10.1074/jbc.M101762200
  • Wojnar P., Lechner M., Redl B. (2003). Antisense down-regulation of lipocalin-interacting membrane receptor expression inhibits cellular internalization of lipocalin-1 in human NT2 cells.. J. Biol. Chem. 278: 16209 — 16215.  PubMed DOI:10.1074/jbc.M210922200
  • Breustedt D.A., Korndorfer I.P., Redl B., Skerra A. (2005). The 1.8-A crystal structure of human tear lipocalin reveals an extended branched cavity with capacity for multiple ligands.. J. Biol. Chem. 280: 484 — 493.  PubMed DOI:10.1074/jbc.M410466200

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6525 (англ.). Процитовано 7 вересня 2017. 
  4. UniProt, P31025 (англ.). Процитовано 7 вересня 2017. 

Див. також[ред. | ред. код]