S/2004 S 46
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 8 травня 2023 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Бретт Гледмен, Едвард Ештон, Жан-Марк Петі, Майк Александерсен |
| Планета | Сатурн |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 20 513 000 км |
| Орбітальний період | 1107,58[1] діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,249[1] |
| Нахил орбіти | 177,2[1]° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | 3 км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2004 S 46 — природний супутник Сатурна. Відкритий 8 травня 2023 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом, Бреттом Гледменом, Едвардом Ештоном, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном зі спостережень, зроблених між 12 грудня 2004 року та 8 липня 2021 року.[1]
Діаметр S/2004 S 46 – близько 3 км, велика піввісь – 20 513 000 км, орбітальний період – 1107,58 земної доби. Обертається навколо Сатурна зі зворотним орбітальним рухом під нахилом 177,2° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти – 0,249.[1] S/2004 S 46 належить до скандинавської групи і має майже нульовий нахил відносно площини екліптики через свій нахил.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е MPEC 2023-J60 : S/2004 S 46. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 8 May 2023.
- ↑ S/2004 S 46. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 December 2023.
- ↑ Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 8 May 2023.
.svg){kind=small}