Атлас (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атлас
Atlas

Atlas Rev09.2x.jpg
Зображення Атласа, зроблене «Кассіні» 8 червня 2005 року.

Дані про відкриття
Дата відкриття жовтень 1980
Відкривач(і) Ричард Джон Терріл, КА «Вояджер-1»
Планета Сатурн
Номер XV
Орбітальні характеристики[1]
Велика піввісь 137 665 км[2]
Середній радіус орбіти 137 670 ± 10 км
Перицентр 137 500 км
Апоцентр 137 830 км[3]
Орбітальний період 0,6016947883 діб
Ексцентриситет орбіти 0,0012
Нахил орбіти 0,003 ± 0,004° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр 46 × 38 × 19 км[4]
Середній радіус 15,3 ± 1,2 км[4]
Площа поверхні ~3700 км²
Об'єм ~15 000 км³
Маса 6,6 ± 0,6×1015 кг[1]
Густина 0,44 ± 0,11 г/см³
Прискорення вільного падіння ~0,00083 м/с²
Друга космічна швидкість ~0,0062 км/с
Період обертання навколо своєї осі 0,6016947883 діб
Нахил осі обертання
Альбедо 0,4
Температура поверхні ~81 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
S/1980 S 28, S/1995 S 1, Сатурн XV

Атлас (лат. Atlas, грец. Άτλας) — четвертий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Ричардом Террілом. Тимчасові позначення S/1980 S 28, S/1995 S 1. У 1983 році він отримав офіційну назву Атлас на честь грецького бога, тому що він «утримує кільця на своїх плечах» подібно титанові Атласу, який тримав небо над Землею. Його також позначають Сатурн XV.

Атлас знаходиться біля зовнішнього краю кільця A. Він є «супутником-пастухом» (shepherd satellite) цього кільця. Крім того, у 2004 році на його орбіті було виявлене тонке кільце R/2004 S 1[5].

Атлас має розміри 37×34×27 кілометрів і обертається на відстані 137 665 кілометрів від Сатурна. Він має період обертання 0,60169075 днів, нахил орбіти 0,009° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0012. Маса супутника 1016 кг.

Знімки космічного апарату «Кассіні», зроблені у червні 2005 року, показують, що Атлас має блюдцеподібну форму із хребтом на екваторі.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Spitale, J. N.; et al.' The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations // The Astronomical Journal. — 132 (2006) С. 692.
  2. http://www.johnstonsarchive.net/astro/wrjs103so.html
  3. Перицентр q і апоцентр Q обчислені за формулами q=a\cdot(1-e), Q=a\cdot(1+e), де a — довжина великої півосі орбіти, eексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
  4. а б Porco, C. C.; et al.' Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites // Bulletin of the American Astronomical Society. — 37 (2006) С. 768.
  5. Циркуляр МАС № 8401

Корисні посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.