Атлас (супутник)

Атлас
Атлас
Atlas
	Зображення Атласа, зроблене «Кассіні» 2017-04-12
Дані про відкриття
Дата відкриття	жовтень 1980
Відкривач(і)	Ричард Джон Терріл, КА «Вояджер-1»
Планета	Сатурн
Номер	XV
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	137 665 км
Середній радіус орбіти	137 670 ± 10 км
Перицентр	137 500 км
Апоцентр	137 830 км
Орбітальний період	0,6016947883 діб
Ексцентриситет орбіти	0,0012
Нахил орбіти	0,003 ± 0,004° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр	46 × 38 × 19 км
Середній радіус	15,3 ± 1,2 км
Площа поверхні	~3700 км²
Об'єм	~15 000 км³
Маса	6,6 ± 0,6× 1015 кг
Густина	0,44 ± 0,11 г/см³
Прискорення вільного падіння	~0,00083 м/с²
Друга космічна швидкість	~0,0062 км/с
Період обертання навколо своєї осі	0,6016947883 діб
Нахил осі обертання	0°
Альбедо	0,4
Температура поверхні	~81 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
	S/1980 S 28, S/1995 S 1, Сатурн XV
	Атлас у Вікісховищі

Атлас (лат. Atlas, грец. Άτλας) — четвертий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Його відкрив Річард Терріл за фотознімками космічного апарата «Вояджер-1» у жовтні 1980 року. Тимчасові позначення S/1980 S 28, S/1995 S 1. У 1983 році він отримав офіційну назву Атлас на честь грецького бога, тому що він «утримує кільця на своїх плечах» подібно до титана Атласа, який тримав небо над Землею. Його також позначають Сатурн XV.

Атлас розташований біля зовнішнього краю кільця A. Він є супутником-пастухом цього кільця. Крім того, у 2004 році на його орбіті було виявлене тонке кільце R/2004 S 1^[5].

Атлас має розміри 37×34×27 кілометрів і обертається на відстані 137 665 кілометрів від Сатурна. Він має період обертання 0,60169075 дня, нахил орбіти 0,009° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0012. Маса супутника 10¹⁶ кг.

Знімки космічного апарата «Кассіні», зроблені у 2005-му, а також у 2017 рр. показують, що Атлас має блюдцеподібну форму із хребтом на екваторі^[6].

Посилання

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2007. Процитовано 26 квітня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
↑ ^а ^б Porco, C. C. та ін. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites (PDF). Bulletin of the American Astronomical Society. 37: 768. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2007. Процитовано 21 квітня 2007. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
↑ ^а ^б Spitale, J. N. та ін. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal. 132: 692. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
↑ Циркуляр МАС № 8401^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
↑ Cassini передала на Землю світлини Атласа. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.