S/2020 S 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S/2020 S 1
Дані про відкриття
Дата відкриття 3 травня 2023
Відкривач(і) Скотт Шеппард,
Девід Джуїтт,
Джен Кліна,
Едвард Ештон,
Бретт Гледмен,
Жан-Марк Петі,
Майк Александерсен
Планета Сатурн
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 11 338 700 км
Орбітальний період 451,1 діб
Ексцентриситет орбіти 0,337
Нахил орбіти 48,2° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр 3,75 км
Атмосфера відсутня
Інші позначення

S/2020 S 1 — природний супутник Сатурна. Відкритий Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом та Дженом Кліна, Едвардом Ештоном, Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном 3 травня 2023 року на основі спостережень, зроблених між 14 грудня 2004 року та 8 липня 2021 року.[1]

S/2020 S 1 має близько 3,75 кілометрів у діаметрі велика піввісь — 11 338 700 км, орбітальний період — 451,1 земної доби, обертається навколо Сатурна під нахилом 48,2° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти — 0,337[2]. S/020 S 1 належить до групи інуїтів, і може бути фрагментом Ківіока або Іджирака, який давно відколовся, оскільки він має однакові орбітальні елементи.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MPEC 2023-J21 : S/2020 S 1. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 3 May 2023.
  2. Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 3 May 2023.
  3. S/2020 S 1. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 December 2023.