Форньйот (супутник)
Зовнішній вигляд
| Форньйот | |
|---|---|
| Fornjot | |
Зображення супутника зроблене апаратом Кассіні у березні 2014 року. | |
| Дані про відкриття[1] | |
| Дата відкриття | 12 грудня 2004 року |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джевітт, Джен Кліна |
| Місце відкриття | Обсерваторія Мауна-Кеа |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XLII |
| Орбітальні характеристики[2] | |
| Велика піввісь | 25 108 000 км |
| Перицентр | 19 936 000 км |
| Апоцентр | 30 280 000 км[3] |
| Орбітальний період | −1490,9 діб[4] |
| Ексцентриситет орбіти | 0,206 |
| Нахил орбіти | 168° до площини екліптики (152° до площини екватора планети)[5] |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | 24.6 |
| Діаметр | 6 км[2] |
| Маса | 2,6× 1014 кг[6] |
| Густина | 2,3 г/см³[6] |
| Температура поверхні | 91 К[6] |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/2004 S 8 | |
Форньйот, також Сатурн XLII (лат. Fornjot, давньоскан. Fornjótr) — природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джевіттом і Дженом Кліна в обсерваторії Мауна-Кеа.
Назву супутник отримав у квітні 2007 року. В скандинавській міфології Форньйот — бог штормів, батько Егіра, Карі та Логі.
Форньйот належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Феби).
- ↑ Planet and Satellite Names and Discoverers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 травня 2007.(англ.)
- 1 2 Saturn's Known Satellites. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 січня 2010.(англ.)
- ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
- ↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
- ↑ Fornjot (moon) — Wikipedia. Архів [[[Форньйот (супутник)|Fornjot (moon)]] оригіналу] за 25 червня 2013. Процитовано 23 травня 2007.
{{cite web}}: Перевірте значення|url=(довідка)(англ.) - 1 2 3
{{cite web}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)(пол.)
- Супутники Сатурна. Дані Інституту астрономії. [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Циркуляр МАС №8523: Оголошення про відкриття нових супутників Сатурна[недоступне посилання з вересня 2019](англ.)
- Електронний циркуляр ЦМП MPEC 2005-J13: Дванадцять нових супутників Сатурна [Архівовано 29 травня 2012 у Archive.is](англ.)
- Циркуляр МАС №8826: Назви нових супутників Сатурна і Юпітера [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Супутники Сонячної системи — S/2004 S 8 [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.](англ.)(пол.)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
