Нарві (супутник)

Нарві
Нарві
Narvi
	Нарві
Дані про відкриття
Дата відкриття	5 лютого 2003 року
Відкривач(і)	Скотт Шеппард,; Девід Джевітт,; Джен Кліна
Планета	Сатурн
Номер	XXXI
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	19 371 000 км
Перицентр	13 172 000 км
Апоцентр	25 570 000 км
Орбітальний період	−1006,541 діб
Ексцентриситет орбіти	0,320
Нахил орбіти	137° до площини екліптики; (109° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Діаметр	6,6 км
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
	S/2003 S 1, Сатрун XXXI
	Нарві у Вікісховищі

Нарві, також Сатурн XXXI (лат. Narvi, давньоскан. Narfi) — 45-й за віддаленістю від планети^[3] природний супутник Сатурна. Відкритий у 2003 році групою астрономів на чолі зі Скоттом Шеппардом і отримав попереднє позначення S/2003 S 1.

Нарві має діаметр бл. 6,6 км, обертається на середній відстані 19,371 млн км від Сатурна з періодом 1006,541 доби. Нахил орбіти — 109° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти — 0,320.

Назву супутник отримав у січні 2005 року. У скандинавській міфології Нарві (також відомий як Нарфі, Нарі) — велетень-йотун, син Локі і Сіґюн, був убитий братом Валі.

Нарві належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна. Супутники Нарві й Бестла утворюють підгрупу Нарві.

Посилання

↑ Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
↑ За довжиною великої півосі орбіти [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.].