S/2004 S 52
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 15 травня 2023 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Бретт Гледмен, Джен Кліна, Едвард Ештон, Майк Александерсен |
| Планета | Сатурн |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 26 448 100 км |
| Орбітальний період | 1633,98 [1] діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,292[1] |
| Нахил орбіти | 165,3[1]° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | 4 км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2004 S 52 — природний супутник Сатурна. Відкритий 15 травня 2023 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом, Бреттом Гледменом, Дженом Кліна, Едвардом Ештоном та Майком Александерсеном зі спостережень, зроблених між 12 грудня 2004 року та 24 липня 2020 року.[2]
Діаметр S/2004 S 52 – близько 4 км, велика піввісь – 26 448 100 км, орбітальний період – 1633,98 земної доби. Обертається навколо Сатурна зі зворотним орбітальним рухом під нахилом 165,3° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти – 0,292.[2] S/2004 S 52 належить до скандинавської групи і є одним із найвіддаленіших супутників Сатурна разом із S/2004 S 26, S/2019 S 21 і S/2020 S 9.[3]
S/2004 S 52 на даний момент є найвіддаленішим ненумерованим природним супутником Сатурна.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 15 May 2023.
- ↑ а б в MPEC 2023-J179 : S/2004 S 52. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 15 May 2023.
- ↑ а б S/2004 S 52. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 24 December 2023.
.svg){kind=small}