SAA2

SAA2
Ідентифікатори
Символи	SAA2, serum amyloid A2, SAA1, SAA
Зовнішні ІД	OMIM: 104751 GeneCards: SAA2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• chemoattractant activity;
Клітинна компонента	• екзосома; • extracellular region; • high-density lipoprotein particle; • міжклітинний простір;
Біологічний процес	• acute-phase response; • cell chemotaxis; • positive chemotaxis;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	6289
	н/д
	ENSG00000134339
	н/д
	P0DJI9
	н/д
	NM_030754; NM_001127380
	н/д
	NP_001120852; NP_110381
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

SAA2 (англ. Serum amyloid A2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 122 амінокислот, а молекулярна маса — 13 527^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MKLLTGLVFC	SLVLSVSSRS	FFSFLGEAFD	GARDMWRAYS	DMREANYIGS
DKYFHARGNY	DAAKRGPGGA	WAAEVISNAR	ENIQRLTGRG	AEDSLADQAA
NKWGRSGRDP	NHFRPAGLPE	KY

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Задіяний у таких біологічних процесах, як гостра фаза запалення, альтернативний сплайсинг. Секретований назовні.

Література[ред. | ред. код]

Kluve-Beckerman B., Long G.L., Benson M.D. (1986). DNA sequence evidence for polymorphic forms of human serum amyloid A (SAA). Biochem. Genet. 24: 795—803. PMID 3800865 DOI:10.1007/BF00554519
Kluve-Beckerman B., Dwulet F.E., Benson M.D. (1988). Human serum amyloid A. Three hepatic mRNAs and the corresponding proteins in one person. J. Clin. Invest. 82: 1670—1675. PMID 3183061 DOI:10.1172/JCI113779
Steinkasserer A., Weiss E.H., Schwaeble W., Linke R.P. (1990). Heterogeneity of human serum amyloid A protein. Five different variants from one individual demonstrated by cDNA sequence analysis. Biochem. J. 268: 187—193. PMID 1971508 DOI:10.1042/bj2680187
Betts J., Edbrooke M., Thakker R., Woo P. (1991). The human acute-phase serum amyloid A gene family: structure, evolution and expression in hepatoma cells. Scand. J. Immunol. 34: 471—482. PMID 1656519 DOI:10.1111/j.1365-3083.1991.tb01570.x
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Baba S., Takahashi T., Kasama T., Shirasawa H. (1992). Identification of two novel amyloid A protein subsets coexisting in an individual patient of AA-amyloidosis. Biochim. Biophys. Acta. 1180: 195—200. PMID 1463770 DOI:10.1016/0925-4439(92)90068-X

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10514 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.
↑ UniProt, P0DJI9 (англ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.