Чистець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Stachys)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чистець
Stachys sylvatica
Stachys sylvatica
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Lamioideae
Триба: Stachydeae
Рід: Чистець (Stachys)
L.
Види
Див.текст
Синоніми[1]
*Betonica L.
  • Galeopsis Hill 1756 not L. 1753 nor Adans. 1763 nor Moench 1794
  • Galeopsis Moench 1794 not L. 1753 nor Adans. 1763 nor Moench 1794 nor Hill 1756
  • Zietenia Gled.
  • Trixago Haller
  • Bonamya Neck.
  • Eriostomum Hoffmanns. & Link
  • Tetrahitum Hoffmanns. & Link
  • Eriostemum Steud
  • Olisia Spach
  • Ortostachys Fourr.
  • Trixella Fourr.
  • Aspasia E.Mey. ex Pfeiff.
  • Stachyus St.-Lag.
  • Lamiostachys Krestovsk.
  • Menitskia (Krestovsk.) Krestovsk.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stachys
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stachys
EOL logo.svg EOL: 38474
IPNI: 67152-3
ITIS logo.svg ITIS: 32310
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 53171

Чистець[2][3] (Stachys) — рід багаторічних, рідше однорічних трав'янистих рослин або напівчагарників родини Глухокропивові (Lamiaceae).

Назва[ред. | ред. код]

Латинська назва Stachys у давні часи використовувалося для різних видів губоцвітих та означає «колос», за зовнішнім виглядом суцвіть.

Українська назва походить від псл. čistьcь, похідне від čistъ — «чистий»; назва мотивується цілющими властивостями відповідних рослин: вважається, що вони очищають організм людини від хвороб[4].

Поширення[ред. | ред. код]

До цього роду відноситься понад 300 видів рослин[5], поширених по всій земній кулі, за винятком Австралії та Нової Зеландії.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Часто густо опушені рослини до 100 см заввишки.

Листки розташовані супротивно, цільні або зубчасті.

Квітки рожеві, бузкові, пурпурові, білі або жовті, зібрані у колосовидні суцвіття. Чашечка трубчасто-дзвонова або дзвіночкова, з гострими зубцями; верхня губа віночка зазвичай увігнута або шоломоподібна, нижня трилопатева з більш великою середньою лопаттю; тичинок 4, після відцвітання звичайно відігнуті убік; Пиляки двогніздні; Стовпчик дволопатевий.

Плід — тригранний, яйцевидний або довгастий горішок.

Практичне використання[ред. | ред. код]

У Європі, особливо в Англії, Франції та Швейцарії введений у культуру китайський артишок (Stachys affinis), потовщені бульби якого їстівні.[6]

Деякі види, такі як Stachys officinalis, Stachys palustris та Stachys sylvatica використовуються як лікарські рослини.

Як декоративна рослина частіше за інші вирощується Чистець візантійський, або шерстистий (Stachys byzantina) через ефектне листя із сріблястим відтінком.

Види[ред. | ред. код]

За даними Королівських ботанічних садів в К'ю існує 374 види роду Чистець.[7][8]

Деякі з них:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kew World Checklist of Selected Plant Families
  2. Stachys alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 306. (рос.)(укр.)
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — С. 326, 327. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. Енциклопедія декоративних садових рослин: чистець(рос.)
  6. Mabberley, D. J. 2008. Mabberley's Plant-Book third edition (2008). Cambridge University Press: UK.
  7. Список видів роду Чистець у базі даних Королівських ботанічних садів в К'ю
  8. The Plant List: Stachys

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.