Thales Hawkei

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Thales Hawkei
Hawkei на Міжнародній виставці оборонної промисловості у Польщі, 2014 рік.
Hawkei на Міжнародній виставці оборонної промисловості у Польщі, 2014 рік.
Тип бронеавтомобіль
Походження Австралія Австралія
Історія використання
Оператори Австралія
Історія виробництва
Розробник Thales Australia[en]
Boeing Australia[en]
Plasan
Розроблено 2010
Виробник Thales Australia
Виготовлення з 2016
Характеристики
Вага 7 т
Довжина 5,8 м
Ширина 2,4 м
Висота 2,3 м
Екіпаж 4-6

Броня STANAG 4569 (стандарти 1 рівня); додаткова композитна броня Plasan, V-подібний корпус
Головне
озброєння
великокаліберний кулемет 12,7 мм або автоматичний гранатомет 40 мм або ПТРК
Двигун шестициліндровий дизельний Steyr M16 з турбонаддувом
268 к.с. (200 кВт)
Трансмісія ZF, 8 швидкостей, автомат
Підвіска 4х4, незалежна підвіска
Ємність
паливних баків
200 л
Операційна
дальність
600 км
Швидкість 130 км/год
Система
керування
підсилювач

Thales Hawkei у Вікісховищі

Hawkei — легка броньована багатоцільова машина Австралійських сил оборони, розроблена французькою компанією Thales Group. Машина призначена для виконання різноманітних місій, таких як перевезення військ, командування та управління, розвідка, радіоелектронна боротьба тощо.

Історія[ред. | ред. код]

У 2010 році, в рамках ширшого проєкту із заміни парку транспортних засобів оперативної підтримки, Австралійські сили оборони оголосили проєкт закупівлі 1300 одиниць спеціалізованих легких бронемашин для заміни частини машин Land Rover на озброєнні. Основні вимоги до нової техніки включали здатність добре пересуватися по бездоріжжю, інтегровану електронну систему, значне корисне навантаження та високий рівень захисту від мін і засідок, а також невелику вагу для можливості транспортування військовими гелікоптерами. Серед розглянутих пропозицій були Mowag Eagle IV від General Dynamics, Ocelot від Force Protection[en] і Hawkei від Thales Australia.

У грудні 2011 року Міністерство оборони Австралії[en] визнало Hawkei найкращим варіантом для подальшої розробки та випробувань. В жовтні 2015 прем'єр-міністр Малкольм Тернбулл і міністр оборони Меріс Пейн оголосили про закупівлю 1100 Hawkei — 635 одиниць 4-дверного варіанту і 465 одиниць 2-дверного [1]. Обсяг замовлення склав близько 1,3 млрд австралійських доларів [2]. Виготовлення машин здійснюється на заводі Thales у Бендіго. До числа основних підрядників також входять Boeing Australia, Plasan (Ізраїль) і PAC Group [3].

У 2015 році також було опубліковано, що Thales Polska разом із Hawkei бере участь у програмі закупівель Pegaz Міністерства оборони Польщі разом із конкурентами Eagle V від General Dynamics, AMPV[en] від KMW і Rheinmetall та Aligator від Kerametal [4].

Варіанти[ред. | ред. код]

Існують чотиридверний і дводверний варіанти Hawkei. 4-дверний варіант розрахований на екіпаж із чотирьох-шести осіб. Озброєння включає дистанційно керовану бойову станцію, яка може бути оснащена 12,7-мм кулеметом або 40-мм станковим гранатометом і ПТРК Javelin [5]. 2-дверний варіант розрахований на екіпаж з 2-3 осіб і має бортову платформу розмірами 2 на 2,4 м, призначену для перевезення чотирьох стандартних піддонів або одного контейнера типу «tricon» [6].

Оператори[ред. | ред. код]

  • Австралія Австралія: станом на червень 2022 року на озброєнні австралійської армії знаходиться 233 Hawkei (всього замовлено 1100).

Потенційні оператори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hawkei is Coming, What can we do with it? (pdf) (англ.). The Cove. 30 жовтня 2020. Архів (PDF) оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
  2. а б Hawkei: Army to spend $1.3 billion on Australian-made replacement for ageing Land Rover fleet (англ.). ABC News. 05 жовтня 2015. Архів оригіналу за 05 жовтня 2015. Процитовано 21 квітня 2024.
  3. а б Our vehicle of the future (PDF) (англ.). Міністерство оборони Австралії. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу (pdf) за 06 червня 2021. Процитовано 21 квітня 2024.
  4. а б Hawkei Offer for the Polish Industry and for the Polish Army (англ.). Defence24. 02 листопада 2015. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2024.
  5. а б Command brochure (англ.). Thales Group. Архів оригіналу за 24 квітня 2013.
  6. а б Hawkei Ute (англ.). Thales Group. Архів оригіналу за 24 квітня 2013.