Калина

Калина (Viburnum)
Плоди калини звичайної
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина:	Пижмівкові (Adoxaceae)
Рід:	Калина (Viburnum) L.
Вікісховище: Viburnum

Калина, Квіти

Кали́на (Viburnum) — рід рослин родини пижмівкових. Близько 150—175 видів. Чагарники або (у деяких видів) невеликі дерева.

Етимологія

Українське калина походить від прасл. *kalina, яке утворене від прасл. *kalъ («мокра земля», «болото», «драговина», «багно», «грязь») — через вологолюбність цієї рослини і її поширення в болотистих місцях.

Цвітіння калини, Чернігівська область, кінець травня

Малопереконливими видаються версії, які порівнюють це слово з нім. Holunder, Holder («чорна бузина»), давньоіндійським salah («палиця») або вірменським салард («гілка з листям»). Помилковою є етимологізація від грец. Καλλινική («гарна перемога») — насправді воно є джерелом не назви рослини, а слов'янських особових імен Каленик та Калина.

Латинська родова назва рослини Viburnum походить від слова viburnum, яким стародавні римляни звали калину цілолисту (гордовину). Це слово вважають запозиченням до латинської з етруської мови.

Види

Відомо близько 150 видів, у тому числі такі:

• Viburnum acerifolium
• Viburnum atrocyaneum
• Viburnum betulifolium
• Viburnum bitchiuense
• Viburnum bracteatum
• Viburnum buddleifolium
• Viburnum burejaeticum
• Viburnum calvum
• Viburnum carlesii — калина Карльса
• Viburnum cassinoides
• Viburnum cinnamonifolium
• Viburnum cordifolium
• Viburnum corylifolium
• Viburnum cotinifolium
• Viburnum cylindricum
• Viburnum dasyanthum
• Viburnum davidii
• Viburnum dentatum
• Viburnum dilatatum
• Viburnum edule
• Viburnum ellipticum
• Viburnum erosum
• Viburnum erubescens
• Viburnum farreri
• Viburnum foetens
• Viburnum foetidum
• Viburnum furcatum
• Viburnum grandiflorum — калина гімалайська
• Viburnum harryanum
• Viburnum henryi
• Viburnum hirtum
• Viburnum hupehense
• Viburnum ichangense
• Viburnum × jackii
• Viburnum japonicum
• Viburnum kansuense
• Viburnum lantana — калина цілолиста, гордовина
• Viburnum lantanoides
• Viburnum lentago — Калина канадська
• Viburnum lobophyllum
• Viburnum macrocephalum
• Viburnum molle
• Viburnum mongolicum
• Viburnum mullaha
• Viburnum nudum
• Viburnum odoratissimum
• Viburnum opulus — калина звичайна
• Viburnum orientale
• Viburnum phlebotrichum
• Viburnum plicatum
• Viburnum propinquum
• Viburnum prunifolium — калина сливолиста
• Viburnum rafinesquianum
• Viburnum recognitum
• Viburnum rhytidophyllum
• Viburnum rigidum
• Viburnum rufidulum
• Viburnum sargentii
• Viburnum schensianum
• Viburnum sempervirens
• Viburnum setigerum
• Viburnum sieboldii
• Viburnum suspensum
• Viburnum sympodiale
• Viburnum ternatum
• Viburnum tinus — Калина вічнозелена
• Viburnum trilobum
• Viburnum urceolatum
• Viburnum utile
• Viburnum veitchii
• Viburnum venosum
• Viburnum wilsonii
• Viburnum wrightii

Живі квіти взимку

Файл:Kalyna.jpg

Плоди калини

Врізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті. Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо є потреба пришвидшити цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу воду на 9-12 годин. Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби.

Калина в культурі

Калина — символ життя, крові, вогню. Відповідно до деяких етимологічних версій, її назва пов'язана із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.

В українській культурі

Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, які ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини.

• 
  Калиною прикрашають коровай
• 
  Колись калину зберігали підвішеною пучками

Посилання

• Калина // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 119. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Калина: вирощування та догляд [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• КАЛИНА [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Калина [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 576-578. — 1000 екз.