Ой у лузі червона калина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ой у лузі червона калина»
Пісня
Випущено 1914
Жанр патріотична пісня[d]
Мова українська
Автор слів Чарнецький Степан Миколайович
Композитор Чарнецький Степан Миколайович

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах
S:  Цей твір у  Вікіджерелах
Музичне відео
LIUoFuSuvTM, FVkE4eCEYFY «Ой у лузі червона калина» на YouTube

«Ой у лу́зі черво́на кали́на…» — українська пісня, написана на початку 1914 року в підавстрійській Галичині Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття «Розлилися круті бережечки». Після початку Першої світової війни ймовірно доповнена Григорієм Трухом, виконувалася січовими стрільцями, стала народною.[1] Відома у кількох варіантах. Співали її бійці УПА. У 2022 році набула нової хвилі популярності після виконання Андрієм Хливнюком у перші дні російського вторгнення та кавер-версії культового гурту «Пінк Флойд» під назвою «Hey, Hey, Rise Up!».

Історія написання[ред. | ред. код]

За однією з версій, перший нотний варіант композиції, близький до сучасного тексту, створив відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда», учасник літературного угрупування Молода муза Степан Чарнецький у 1914 році. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була», тому для оптимістичнішого фіналу вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Чарнецький дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, зробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розклав її на інструменти[2][3]. Хоча це фактично був рімейк версії пісні, яку опублікували Володимир Антонович та Михайло Драгоманов у 1875-му році[4].

Дещо відмінна версія належить самому Степанові Чарнецькому. У 1916 році у львівській газеті «Діло» надрукували розповідь композитора Михайла Гайворонського про походження деяких стрілецьких пісень, у тому числі «Червоної калини». Михайло Гайворонський відзначив, що "пісня про «Червону калину» прийшла з «Сонця Руїни» Василя Пачовського. Її розповсюдив український театр виставою цієї драми у Львові і по інших містах у Галичині.

Зі слів Михайла Гайворонського можна було зрозуміти, що творцем пісні є начебто автор «Сонця Руїни» Василь Пачовський, а заслуга у популяризації пісні належить директору та режисеру Українського театру «Руська бесіда» Йосипові Стаднику, який здійснив першу постановку твору у Львові в січні 1912 року. Натомість повністю замовчувалася причетність до творення пісні самого Степана Чарнецького, який власне здійснив нову постановку «Сонця Руїни» у 1914 році й саме тоді ввів у виставу «Червону калину», замінивши нею козацьку пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди».

У своєму листі до редакції С. Чарнецький звернув увагу на ці неточності: "У «Сонци руїни» ніхто тої пісні не знайде (в V дії співає Прися: «Чи я в лузі не калина була?»), та що Львів тої пісні не чув в театрі на згаданій драмі, бо там при кінці II дії співано «Гей не дивуйтесь» як і автор бажає. Аж в два роки пізніше, коли я за згодою автора приноровив до сцени та обновив виставу «Сонця руїни», заступив я пісню «Гей не дивуйтесь» «Червоною калиною». Мельодія тої пісні є моя. Згармонізував її тодішний капельник п. Михайло Коссак… «Сонце руїни» грали ми лише в Самборі, Дрогобичі, Стрию, Станиславові, Чернівцях і Чорткові"[5].

У 1990 році літературознавець, фольклорист і письменник Федір Погребенник, досліджуючи історію твору «Ой у лузі червона калина…», відзначив, що давня козацька пісня «Розлилися круті бережечки» закінчується майже такою самою строфою, яку, найімовірніше, і використав у постановці «Сонця Руїни» Степан Чарнецький під назвою «Червона калина»:

Гей, у лузі червона калина, / гей, гей, похилилася;
Чогось наша славна Україна, / гей, гей, засмутилася.
А ми ж тую червону калину, / гей, гей, та піднімемо;
А ми ж свою славну Україну, / гей, гей, та розвеселимо!

Очевидно, що Степан Чарнецький літературно допрацював цей фрагмент тексту, вилучивши у трьох перших рядках рефрени «гей-гей» і зробивши кілька інших редакційних правок, надав твору яскравішої образності й милозвучності. Однак ні в 1916 році, коли Чарнецький уточнював слова Михайла Гайворонського, ні в 1934 році, коли були надруковані його спогади «Моя мандрівка з Мельпоменою», де йдеться про постановку «Сонця Руїни», він особисто не претендував на авторство, уважаючи найімовірніше слова «Червоної калини», як і «Гей, не дивуйте, добрії люди», народними за походженням. Водночас він твердо наполягав на авторстві нової мелодії[6].

Прем'єра оновленої драми «Сонце Руїни» Василя Пачовського і відповідно прем'єра пісні «Ой у лузі червона калина», власне однієї строфи, відбулася в лютому 1914 року в Самборі, а вже у березні місяці львівські артисти представили ці твори у Дрогобичі і Стрию. «Сонце Руїни» у постановці Степана Чарнецького вважалася безперечним театральним успіхом і тому саме вона була обрана для урочистостей з нагоди 50-літнього ювілею театру товариства «Руська бесіда», що були влаштовані у Стрию 29 березня 1914 року.

У своєму звіті про урочистості для львівського часопису «Діло» Остап Весоловський особливу увагу звернув на кульмінаційний епізод «Сонця Руїни», коли наприкінці другої дії (драма складалася з 5-ти дій) залунало «Ой у лузі червона калина похилилася…» і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Дорошенка рушило у похід:

«Гра артистів на закінченє другого акту, коли старшина і військо козацьке захоплене промовою владики Тукальского і Дорошенка, вирушає при звуках музики і пісні у похід, робила таке сильне вражінє, так поривала і підносила національного духа, що на салї, виповненій публикою по береги, запанувала якась поважна, сьвяточна тишина, а зібраних проходила дрож зворушеня і блестіли сльози на очах»[7].

Вистава спричинилася до популяризації пісні. Від акторів театру пісню сприйняла молодь.

У червні 1914 року театральна дружина Українського театру заспівала «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. У вересні 1914 року «Червона калина» залунала на Закарпатті — у селі Горонді, де стали на постій Українські січові стрільці. За словами Михайла Гайворонського, найбільше її співали відділи, що прийшли з Чорткова. Про це ж свідчив і сотник УСС Іван Коссак:

«Відділи У. С. С., що творились в Чорткові, ходили з піснею на вправи, вирушили потім на головне місце збору до Стрия, а опісля на Угорщину. В Горондї співала сю пісню моя сотня, від неї переняли її инші сотні, куріні, і ціла стрілецька формація. Новий зміст, стрілецький, витворили самі стрільці протягом перших двох тижнів побуту в Ґорондї»[8]. 

Побутує версія, що у серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» уперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

Строфу «Не хилися, червона калино…» додали до тексту пісні наприкінці 1980-х років Леопольд Ященко та Надія Світлична.

Авторство музики[ред. | ред. код]

За свідченнями Степана Чарнецького, мелодію підібрав він сам. Музикознавці (Філарет Колесса, Василь Витвицький) вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею».[9]

Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці», Львів, 1990 р. повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський[10].

Варіанти[ред. | ред. код]

Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшениці золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії з ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо![11]

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських[12] кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан,
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Популярність у 2022 році[ред. | ред. код]

 Pink Floyd — Hey Hey Rise Up (feat. Andriy Khlyvnyuk of Boombox) на YouTube // 7 квітня 2022

27 лютого 2022 року лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк виклав у інстаграмі перший куплет пісні а капела у воєнному Києві, на Софійській площі, після чого вона набула нової популярності[13] і стала всесвітнім шлягером. Мелодія пісні в цьому виконанні була дещо видозмінена, а саме — в першому рядку приспіву впроваджено регістрове підняття останнього складу: «А ми тую червону калину підійме-МО». На думку В. Кузик у цьому видозміненні "енергія ["первісного дихання"] «Ха» виривається із сталих форм і виходить на новий життєвий простір"[14].

Відео на пісню стало вірусним, згодом пісню переспівували у багатьох містах та країнах, демонструючи свою підтримку Україні під час війни.[15][16][17]. Професійні та непрофесійні виконавці почали масово долучатися до співочого флешмобу, відео деяких виконань ставали вірусними[18][19].

Південноафриканський музикант The Kiffness поклав на музику виконання Хливнюка.

Саме виконання Хливнюка використано було гуртом Pink Floyd, який 8 квітня 2022 представив композицію Hey, Hey, Rise Up! Трек записали Девід Гілмор і Нік Мейсон, два незмінні учасники гурту, разом із композитором, сценаристом і режисером Нітіном Соуні та бас-гітаристом Гаєм Праттом[20][21].

Не менш відомим стала кавер-версія на виконання пісні Андрієм Хливнюком 3-річним хлопчиком Леоном[22].

Проте найбільші перегляди (понад 17 мільйонів) отримало на хостингу «Youtube» змонтоване відео на пісню у виконанні багатьох українських відомих співаків — Андрія Хливнюка, а також NK, Івана Дорна, Дмитра Кадная, Наталії Могилевської, Хаса, Надії Дорофеєвої, Олі Полякової, Павла Зіброва, Єгор Крутоголов, Юрія Ткача, Лесі Никитюк, Джамали та хлопчика Леона з фінальною фразою Наталії Могилевської «Доброго вечора! Ми з України!»[23]

Також пісню перекладено іноземними мовами. 28 березня 2022 свою версію «Червоної калини» в перекладі сербською мовою записали на підтримку України русини-українці з сербського краю Воєводина. 7 квітня перший куплет пісні виконала німецькою, англійською та французькою мовами німецька співачка Марлейн Маас, а грузинський співак Ладо Кучухідзе на мелодію нашої «Червоної калини» записав власну пісню про кровожерливу червону імперію. 20 квітня повний переклад української пісні польською мовою оприлюднив поет-пісняр Сильвек Шведа, а англійською усі п'ять куплетів пісні переклав українець з Нью-Йорка Володимир Дейнеко.[24] Гагаузькою мовою пісню виконала співачка Наталі Деніз.[25][26]

Відомі виконання[ред. | ред. код]

Пісню виконувало багато співаків та музичних колективів. Серед них:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Помилково вважається, ніби у художньому фільмі «В бій ідуть лише старі» (1973) Леонід Биков у ролі капітана Титаренка виконав перший рядок цієї пісні, що лишилося не поміченим радянськими цензорами. Насправді це перший рядок іншої пісні — «Ой, у лузі, лузі червона калина…»[32].
  • Парадоксальним чином перший куплет "Червоної калини" співають учасники українських визвольних змагань часу Хмельницького і сам Хмельницький у п'єсі Олександра Корнійчука "Богдан Хмельницький" (1939 р.) і романі Натана Рибака "Переяславська рада" (1948-1951 р.) Є підстави вважати, що таке використання "націоналістичної" пісні було санкціоноване радянською цензурою з огляду на тодішню соціо-політичну ситуацію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Від Хмельниччини до Хливнюка: як змінилася пісня «Ой у лузі червона калина…» за цілі епохи визвольної боротьби
  2. Чортківське коріння "Червоної калини". Золота пектораль (укр.). 17 листопада 2018. Процитовано 2 квітня 2022. 
  3. Стрілецькі піснї і труби.. Збруч (укр.). 16 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2022. 
  4. Історія пісні «Червона калина»-це історія нашого народу
  5. Чарнецький С. До історії стрілецьких пісень // Діло. — 1916. — 18 березня.
  6. Чарнецький С. Історія українського театру в Галичині. Нариси, статті, матеріали, світлини. — Львів : Літопис, 2014. — С. 365.
  7. Весоловський О. Ювилей українського театру // Діло. — 1914. — 3 квітня.
  8. Коссак І. Ще до історїї стрілецьких пісень // Діло. — 1916. — 24 березня.
  9. За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань / Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2002. — 316 с.
  10. Гордієнко В. Українські січові стрільці. — Львів, 1990.
  11. Записано у 1990 році від Муневича Тараса Андрійовича 1923 року народження, який мешкає у селі Горошова Борщівського району Тернопільської області. Пісня записана у селі Какуловка Дніпропетровської області на святі 500-річчя українського козацтва і поміщена у антології пісень національно-визвольних змагань «За волю України».
  12. також співають «ворожих кайдан»
  13. "Ой, у лузі червона калина" - текст пісні, історія її виникнення і найпопулярніші виконання. ТСН.ua (укр.). 2 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  14. Кузик, Валентина (8 серпня 2022). Алгоритми конструювання символічної образності пісні «Ой у лузі червона калина». МУЗИКА (укр.). Процитовано 12 серпня 2022. 
  15. Кравчук, Анна (27 квітня 2022). Легендарна пісня Ой у лузі червона калина стала вірусною в усьому світі. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 27 квітня 2022. 
  16. 300 литовців заспівали "Ой у лузі червона калина" разом із біженкою з України: відео. Апостроф (укр.). Процитовано 27 квітня 2022. 
  17. Одесити заспівали «Ой, у лузі червона калина». informer.od.ua. Процитовано 27 квітня 2022. 
  18. Співачка з Рівного Eileen заспівала «Ой у лузі червона калина». Район.in.ua. 7 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
  19. Парафіяни підспівали. Польський священник увімкнув Ой, у лузі червона калина під час служби. nv.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2022. 
  20. Pink Floyd випустив трек «Hey Hey Rise Up» на підтримку народу України - відео - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
  21. "Ой у лузі червона калина". Історія пісні від Січових стрільців до Хливнюка і Pink Floyd. BBC News Україна (укр.). Процитовано 27 квітня 2022. 
  22. Як трирічний Леон надихнув своєю піснею всю Україну: історія маленької зірки (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2022. 
  23. Ой у лузі червона калина (концерт «Доброго вечора! Ми з України!»), відео
  24. Євген Букет. «Червону калину» переклали та співають англійською, польською і сербською мовами
  25. (Видео) Натали Дениз перепела на гагаузском языке, украинскую песню «Ой у лузі червона калина» // laf.md
  26. Украинская певица Натали Дениз исполнила песню «Червона калина» на гагаузском языке // Думская (рос.)
  27. Chervona Kalyna - Veryovka (uk-UA). Процитовано 27 квітня 2022. 
  28. ноти, обробка А. Авдієвського
  29. офіційний сайт Олександра Малініна
  30. - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 27 квітня 2022. 
  31. 7 MEN BRASS BAND - Ой у лузі червона калина... (Cover) на YouTube
  32. ОЙ У ЛУЗІ-ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА Українська народна пісня

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.