Айва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айва
Квітки айви
Квітки айви
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Яблуневі (Maloideae)
Рід: Айва (Cydonia)
Mill., 1754
Вид: Айва
Біноміальна назва
Cydonia oblonga
Mill., 1768
Мапа культивування айви у 2005 році
Мапа культивування айви у 2005 році
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cydonia oblonga
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cydonia oblonga
EOL logo.svg EOL: 245489
IPNI: 724549-1
ITIS logo.svg ITIS: 25159
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36610

Айва́ (Cydonia oblonga) — єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини яблуневих.

Назва[ред.ред. код]

Слово «айва» запозичене з крим.-тат. або тур. [ЕСУМ І, 53]. Народні назви: айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська[1], бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я)[2], ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево[3].

Опис[ред.ред. код]

Квітка, плід, зерня айви. Ілюстрація з книги Доктора Отто Вільгельма Томе, Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії, 1885 року.

Айва росте як багатостовбурний чагарник або невелике дерево до 7 м у висоту, з опушеними бруньками, черешками листя, листям і плодами. Кора молодих гілок фіалкова й волохата — пізніше коричнево-фіалкова і гладка. Листя від яйцевидних до довгастих, бл. 5 см упоперек і 10 см у довжину. І квіткове, і плодове стебла волохаті й завдовжки близько 5 мм. Поодинокі рожеві й білі квіти ростуть на кінцях коротких молодих пагонів навесні; вони від 4 до 5 сантиметрів діаметром і мають 5 пелюсток, 20 і більше тичинок. Плоди ароматні, багатосім'яні зерняткові близько 8 сантиметрів у діаметрі. Форма коливається від округлої до грушоподібної, м'якуш жовтий, розмір фруктів і розмір листя культивованих сортів може бути в багато разів більшим, ніж у диких рослин, описаного вище. Плоди зріють у кінці осені. Усі сорти самозапильні. 2n = 34. Насіння червоно-коричневе, обернено-яйцевидне, 1000 насінин мають вагу 24–45 гр. Насіння містить слиз, токсичні ціаногенні глікозиди й олію. Фрукт містить багато вітаміну С, калію, натрію, цинку, заліза, міді, марганцю і фтору, дубильні речовини, танін, органічні кислоти, пектин і багато слизу.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщиною вважаються Кавказ і Середня Азія. У стародавні часи, айва поширилася від свого центру походження до країн, що межують із Гімалаями на сході й по всій Європі на захід, але цілком імовірно, що айва досягла Середземноморського регіону тільки в класичні часи (користалася римлянами). Айва має безліч застосувань і традицій, пов'язаних із нею в усьому цьому широкому діапазоні поширення.

Нині культивується в Північній та Південній Америці, Іспанії, на Балканах, Кавказі, у Нижньому Поволжі, Середній Азії, Молдові. В Україні — головним чином на півдні, а також у Закарпатті. Поширені сорти: Анжерська, Бередького, Міча врожайна, Португальська, Берегівська, Алуштинська, Бахчисарайська та інші. Квітуча айва з родини Chaenomeles культивується через її гарні червоні квіти як декоративна рослина.

Використання[ред.ред. код]

Має гіркі, жовті, грушоподібні плоди, які використовуються для приготування консервів. Плодоносить на 3—4-й рік. Плоди тверді, кислосолодкі, терпкі, ароматні, містять 5—12% цукрів і близько 1% кислот. Споживають плоди здебільшого переробленими (варення, желе, компоти, цукати та інше). Урожайність — до 10—14 т/га. Айву використовують як підщепу для груші.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Горин Т. И., Айва, 2 изд., М., 1961. (рос.)
  3. Mansfeld's World Database of Agricultural and Horticultural Crops (англ.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]