Очікує на перевірку

Мірзоян Арсен Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Арсен Мірзоян)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірзоян.
Арсен Мірзоян
Зображення
На церемонії нагородження M1 Music Awards 2019
На церемонії нагородження M1 Music Awards 2019
Основна інформація
Повне ім'яАрсен Романович Мірзоян
Дата народження20 травня 1978 (46 років)(19780520)
Місце народженняЗапоріжжя
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьвірменин
Професіїспівак, композитор
ОсвітаІнженерний навчально-науковий інститут ЗНУ
Інструментигітара
Моваукраїнська
російська
Жанральтернативний рок
попрок
джаз
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений артист України
У шлюбі зМатвієнко Антоніна Петрівна
arsen-music.com.ua
CMNS: Файли у Вікісховищі

Арсен Мірзоян (нар. 20 травня 1978(19780520), Запоріжжя) — український співак вірменського походження, автор пісень та заслужений артист України (2020) [1]. Учасник талант-шоу «Голос країни».

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство, юність, навчання

[ред. | ред. код]

Народився та зростав у Запоріжжі. У 1995 році він вступив до Запорізької державної інженерної академії на спеціальність інженер кольорової металургії. Навчальний заклад закінчив у 2000 році.

ВАТ «Запоріжсталь»

[ред. | ред. код]

Після закінчення вишу працював на «Мотор Січі» в Запоріжжі. Та після того, як майже вся вишівська команда КВК влаштувалась на роботу на ВАТ «Запоріжсталь» та організувала там однойменну команду, був запрошений на роботу в механічний цех комбінату, де пропрацював 12 років майстром дільниці.

Втрата слуху

[ред. | ред. код]

У 2000 році повністю утратив слух на лівому вусі, у 2004 році — на правому. Проте лікарі завдяки протезуванню повернули йому можливість займатись музикою.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Проживав у цивільному шлюбі з Тонею Матвієнко. Має двох синів від першого шлюбу, а 15 січня 2016 року Антоніна народила доньку Ніну. Через півтора року, 15 червня 2017 року, вони узаконили свої стосунки.

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок

[ред. | ред. код]

Професійної музичної освіти не має. 1997 року виступав у складі гурту «Арс». Потім його запрошено до гурту «Тотем», який після різноманітних реформ та кількаразових змін складу поступово перетворився у гурт «Бабурка». Саме з цим колективом узяв участь у фестивалях «Перлини сезону» та «Червона Рута». На одному з них познайомився з Сашком Положинським, лідером гурту «Тартак», який незабаром став ведучим проєкту «Свіжа кров» на телеканалі М1, головною метою якого був пошук молодих талановитих гуртів та виконавців. В одну із таких програм Сашко запросив Арсена разом із гуртом [2]. Згодом, 2008 року, запросив узяти участь у фестивалі «Таврійські ігри» у складі власного гурту «Тартак», де Арсен замість Андрія Підлужного виконував пісню «Не кажучи нікому».

Голос країни

[ред. | ред. код]

2011 року став учасником шоу «Голос країни», пройшовши складні відбіркові етапи, та потрапив до прямих ефірів у складі команди Стаса П'єхи. На проєкті серед учасників та організаторів проєкту за Арсеном закріпилося звання «бунтаря» [3]. Посів четверте місце у фіналі «Голосу Країни», у якому виконував авторську пісню «Ніч», яка згодом увійшла до альбому під іншою назвою — «Вагітні майбутнім».

Перший альбом

[ред. | ред. код]
Мірзоян під час виступу в Києві, 2012 року

30 листопада 2011 року відбулася презентація дебютного альбому «Ґудзики». Альбом складається із десяти пісень та бонус треку — пісні «Івана Купала» — авторської пісні Арсена, яку він виконує дуетом із Тонею Матвієнко [4].

Другий альбом

[ред. | ред. код]

2013 року вийшов другий студійний альбом «Незручні ліжка», до якого увійшло 11 пісень. Виступав на Євромайдані.

2017 року Арсен брав участь у національному відборі на Євробачення, змагаючись за право представляти Україну на пісенному конкурсі. Пісню «Джеральдіна» він написав у співавторстві з Полем Манондізом, українським співаком французького походження. Пісня посіла третє місце у півфіналі.

Інші творчі експерименти

[ред. | ред. код]

Упродовж кількох років грав у складі команди КВК «Запоріжсталь» у центральних лігах ТО «АМіК». Є резидентом «Камеді-клаб Україна», а також комедійного шок-шоу «Хулиганы» (Запоріжжя).

Фіналіст телевізійного проєкту каналу ТНТ-Росія «Сміх без правил» (2008) [4]. У 2013 році брав участь у шоу Вишка, з якого вибув у другому раунді.

Інші таланти та захоплення

[ред. | ред. код]

Добре малює. Вправний кулінар. Полюбляє спорт, їзду на велосипеді, волейбол. У шкільні та студентські роки грав у театрі та професійно займався гандболом.[джерело?]

У літературі віддає перевагу Анні Ахматовій та Ігорю Сєверянину.[3]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Мірзоян у Мелітополі, 2015 року

«Ґудзики» (2011)

[ред. | ред. код]

30 листопада 2011 року вийшов дебютний альбом «Ґудзики». До нього увійшло 11 авторських пісень:

  1. Тісто
  2. Курам на сміх
  3. Ґудзики
  4. Кінець кохання
  5. Скажи чому
  6. Не на людях
  7. Бувай, малий
  8. Вагітні майбутнім
  9. Не тобі
  10. Для всіх
  11. Івана Купала (ft. Тоня Матвієнко)

«Незручні ліжка» (2013)

[ред. | ред. код]

2013 року вийшов другий студійний альбом «Незручні ліжка». До нього ввійшло 11 пісень:

  1. Коли ти підеш
  2. Капронові банти
  3. П'ята Ахілла
  4. Зимовий пляж
  5. Смужка
  6. Невчасна
  7. Москва-Новосибірськ
  8. На кордоні зими
  9. Вінні-Пух
  10. Пілігрим
  11. Когда весна придет, не знаю (ft. Олександр Пономарьов)

«Ніч» (2015)

2015 року вийшов альбом «Ніч». До нього увійшло 8 пісень:

  1. Осіння
  2. Не на людях
  3. Ніч
  4. Невчасна
  5. Небо на себе
  6. Екзюпері
  7. Чанг
  8. Yes we've got it man

«Паперовий сніг» (2016)

2016 року вийшов третій студійний альбом «Паперовий сніг». До нього увійшло 11 пісень:

  1. Паперовий сніг
  2. Інші двері
  3. Можеш як…
  4. Таксі
  5. Мачо
  6. Небо на себе
  7. Поцілуй
  8. Медузи
  9. Стрелы
  10. Прости
  11. Исповедь гонщика

«Слова і Ноти» (2017)

2017 року вийшов четвертий студійний альбом «Слова і Ноти». До нього увійшло 11 пісень:

  1. Ідіоти
  2. Зменшуй Оберти
  3. Листя Жовтня
  4. Слова Розлук
  5. Позич Мені Себе
  6. Гави
  7. Джеральдіна
  8. Не Магеллан
  9. Жорж Санд
  10. Фура і Артисти (ft. Олександр Положинський)
  11. Geraldine

«Інгредієнт» (2019)

2019 року вийшов п'ятий студійний альбом «Інгредієнт». До платівки увійшло 11 пісень, а презентація відбулася на сольному концерті у Палаці Україна.

  1. Інспектор Час
  2. По той бік
  3. Вулиці
  4. Незнайомці
  5. Королева
  6. Інгредієнт
  7. Межа
  8. М'яч
  9. Вулкан
  10. Іграшкова зброя (ft. Олег Собчук)
  11. 1000 раз (bonus track)

«Монархія» (2021)

[ред. | ред. код]
Мірзоян на концерті «Українська пісня-2022», у Ґданську (Польща)

2021 року вийшов 6 студійний альбом «Монархія». До платівки увійшло 12 пісень. Презентація альбому відбулася 29 листопада 2021 у Палаці Україна.

  1. Ваша Величність
  2. Твій Король
  3. Земля
  4. Стіни
  5. Офелія
  6. Подружка
  7. Намалюю Зиму
  8. Штучні Сонця
  9. Інженер
  10. Сніговик (дует з донькою — Ніною Матвієнко молодшою)
  11. Твій День
  12. Манікюр

Благодійність

[ред. | ред. код]

Арсен виступає з концертами у дитячих будинках, інтернатах та на спеціальних благодійних заходах. А також, як для військових, так і задля військових.

Спільно з командою волонтерів був створений тур: #6992кмдержавногокордону. За допомогою команди туру пригнано і передано на фронт більше 1200 автівок.

Фільми

[ред. | ред. код]

Кліпи

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов’язку.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  2. ↑ Арсен Бабурка «Мама» — Свіжа кров — М1 — You Tube
  3. ↑ а б Арсен Мирзоян: «На „Голосе Країни“ за мной закрепилось звание бунтаря» [ВИДЕО] [Архівовано 10 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ а б Арсен Мірзоян (Бабурка): биография. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
  5. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мірзоян_Арсен_Романович&oldid=41955103