Гай Норбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Норбан (Бальб?)
Gaius Norbanus (Balbus?)
​​ Консул 83 до н. е.
 
Народження: 2 століття до н. е.
Стародавній Рим
Смерть: 82 до н. е.[1]
Родос, Османська імперія
Країна: Стародавній Рим
Партія: маріанці
Батько: невідомо
Мати: невідомо
Шлюб: невідомо
Діти: Гай Норбан Флакк

Гай Норбан (можливо, мав когномен Бальб, лат. Gaius Norbanus (Balbus ?), ? — 82 до н. е. або 81 до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник, ​​ консул 83 до н. е.

Біографія

[ред. | ред. код]

Норбан був одним з представників homo novus, чиї предки ніколи не займали високих державних посад.

На посаді народного трибуна притягнув до відповідальності Квінта Сервілія Цепіона за поразку в битві при Араузіоні. Близько 89 року Норбан став претором, а потім пропретором в Сицилії. Після кончини вождів партії маріанців Гая Марія і Луція Корнелія Цінни, Норбана обрано консулом на 83 рік, коли маріанці готувалися чинити опір Луцію Корнелію Сулле, що повертався з Греції.

Під час Громадянської війни 83-82 до н. е. Норбан був одним з командувачів армією маріанців[2]. Під його командуванням знаходилася армія, набрана в Римі, з включенням загонів з іншої Італії. Перша битва Норбана з армією Сулли сталася біля Канузія в районі гори Тіфати[3], в якому загинуло 6000 солдатів Норбана і 70 солдатів Сулли[4][5]. Після поразки Норбан відступив у Капую, після чого Сулла зробив невдалу спробу мирних переговорів з ним[6]. Біля Фавенції Норбан і ​консул 82 року Гней Папірій Карбон почали битву проти Квінта Цецилія Метелла Пія у вкрай невдалих умовах і були розбиті. У цій битві у Норбана загинуло до 10000 вояків, а ще 6000 перебігло на бік сулланців[7].

Незабаром після цього один з підлеглих Норбана, Альбінован, таємно перейшов на бік Сулли слідом за солдатами свого легіону і як доказ своєї вірності зібрав у себе і вбив усіх командирів армії Норбана, причому планувалося, що і Норбан повинен був бути вбитий[7]. Після цієї зради і після здачі сулланцям міста Арімін й військ, щр перебували в околиці, Норбан у відчаї залишив свої війська і відплив на Родос[7]. Через кілька місяців, коли Сулла став диктатором і став вимагати від жителів Родоса видати Норбана, він покінчив життя самогубством на міській площі[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 82: текст на давньогрецькій та російською
  3. Плутарх. Сулла, 27
  4. Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 84: текст на давньогрецькій та російською
  5. За відомостями Плутарха (Сулла, 27), у Норбана загинуло 7000 солдатів
  6. Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 86: текст на давньогрецькій та російською
  7. а б в г Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 91: текст на давньогрецькій та російською

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Гай Норбан. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)