Гіндко
| Гіндко | |
|---|---|
| ہندکو | |
 | |
| Поширена в |  Пакистан Афганістан Індія |
| Регіон | Пенджаб |
| Носії | 1 880 000 (північний гіндко, 1981) 625 000 (південний гіндко, 1981) |
| Писемність | Shahmukhid |
| Класифікація | Індоєвропейські
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | hno (північний гіндко) hnd (південний гіндко) |
Гіндко (англ. Hindko, гіндко ہندکو [hindkō], урду ہندکو; інші назви: гіндко (англ. Hindku), гінк (англ. Hinko)) — група ідіом західнопенджабських мов, поширених у північно-західних районах Пакистану. Шоста за значенням серед мов Пакистану[1]. Відноситься до індоарійських мов. Гіндко є взаємно зрозуміла з пенджабі та сірайкі[2], і має більше спільного з останньою, ніж з першою[3]. Відмінності від інших західнопенджабських мов більш виражені у морфології та фонології, ніж в синтаксисі[4].
Кількість мовців гіндко, у 1981 році, була більше ніж 2,5 мільйона осіб[5].
Згідно з Коліном Масіком, термін гіндко позначає все індоарійське населення округів Газара та Атток на відміну від пуштунів. При цьому термін позначає і носіїв деяких північних діалектів сірайкі[6].
Гіндко розмовляють гіндковани у Пакистані та Північній Індії[7], деякі пуштунські племена в Пакистані та народ гіндко в Афганістані. На гіндко розмовляють у провінції Хейбер-Пахтунхва (включаючи регіон Газара), Пенджабі (включаючи Атток) та пакистанській частині Кашміру.
Загальної назви для носіїв гіндко не існує, через те, що вони належать до різних етнічних груп, і схильні ідентифікувати себе як члени з будь-якої касти або роду. Однак члени найбільшої групи гіндко в округах Гаріпур, Абботтабад, Маншегра, Баттаґрам та Когістан іноді збирально називаються газараваламі за назвою області Газара, що включала ці округи. У Пешаварі пуштуни називають їх Пешаварі або кгарай (тобто містяни).
Діалектний континуум гіндко поділяється Ethnologue на дві групи: північний гіндко (ISO 639-3: hno)[8] для діалекту газара та південний гіндко (ISO 639-3: hnd)[9] для інших. Лінгвістично північний гіндко можна схарактеризувати як проміжні між панджабі та сіракі.
Північний гіндко також відомий як газара-гіндко або каґгані[10][11].
До південного гіндко належить: пешаварі — міське різноманіття мов у місті Пешавар [12], діалект який пропагується як стандартизована літературна мова[13]. Пешаварі має широку діалектну базу[14][15], зазнав істотного впливу урду та панджабі. Близькі між собою діалекти — аванкарі, ґгебі, когат, чачгі[16][17].
- Masica C.P. The Indo-Aryan Languages. — Cambridge : Cambridge University Press, 1991. — XVI + 539 с. — ISBN 978-0-521-23420-7.
- Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016a). Lahnda. Ethnologue (вид. 19). Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2017. (access limited).
- Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016b). Western Punjabi. Ethnologue (вид. 19). Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017. (access limited).
- Tariq Rahman. Language and Ethnicity in Pakistan. — Asian Survey, 1997. — Vol. 37. — 833–839 с.
- Tariq Rahman. Language and politics in Pakistan. — Oxford University Press, 1996. — ISBN 978-0-19-577692-8.
- Christopher Shackle. Siraiki: A Language Movement in Pakistan. — Modern Asian Studies, 1977. — Vol. 11. — 379–403 с.
- Shackle, Christopher (1979). Problems of classification in Pakistan Panjab. Transactions of the Philological Society. 77 (1): 191—210. ISSN 0079-1636.
- Addleton, Jonathan S. (1986). The Importance of Regional Languages in Pakistan. al-Mushir. 28 (2): 58—80.
- Rensch, Calvin R. (1992). The Language Environment of Hindko-Speaking People. У O'Leary, Clare F.; Rensch, Calvin R.; Hallberg, Calinda E. (ред.). Hindko and Gujari. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN 969-8023-13-5. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- Shackle, Christopher (1980). Hindko in Kohat and Peshawar. Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 43 (3): 482—510. doi:10.1017/S0041977X00137401. ISSN 0041-977X. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 19 липня 2017.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|10=(довідка) - Shackle, Christopher (2010). Lahnda. У Keith Brown (ed.) (ред.). Concise Encyclopedia of Languages of the World. Elsevier. ISBN 978-0-08-087775-4.
- ↑ Punjabi University, Patiala. [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Rahman, 1996, с. 211.
- ↑ Shackle, 1979, с. 200—1.
- ↑ Shackle, 1980, с. 486.
- ↑ Javaid, 2004, с. 46.
- ↑ Masica C.P. The Indo-Aryan Languages. — Cambridge : Cambridge University Press, 1991. — С. 18-19.(англ.)
- ↑ Peshawarites still remember the Kapoor family. Daily Times. Архів оригіналу за 24-07-2012. Процитовано 14 вересня 2007.(англ.)
- ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Hindko, Northern. A language of Pakistan (англ.)
- ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Hindko, Southern. A language of Pakistan (англ.)
- ↑ Shackle, 1980, с. 485.
- ↑ Rensch, 1992, с. 56.
- ↑ (Shackle, 1980, с. 497)
- ↑ Shackle, (1980, с. 486, 509); Rensch, (1992, с. 76—77).
- ↑ Rensch, 1992, с. 55—56.
- ↑ Shackle, 1980, с. 509.
- ↑ Shackle, 1980, с. 484—86.
- ↑ Rensch, 1992, с. 57, 85.
- Мова північний гіндко на сайті Ethnologue: Hindko, Northern. A language of Pakistan (англ.)
- Мова південний гіндко на сайті Ethnologue: Hindko, Southern. A language of Pakistan (англ.)
- Calvin R. Rensch Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan: Hindko and Gujari(англ.)
- Toker, Halil (2014). A practical guide to Hindko Grammar. Trafford Publishing. ISBN 978-1-4907-2379-2. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 липня 2017.
| ||||||||||||||||||||||||||||