Очікує на перевірку

Гілгіт-Балтистан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гілгіт-Балтистан

گلگت بلتستان
Gilgit-Baltistan

Столиця Гілгіт
Найбільше місто Гілгіт
Країна Пакистан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Хайбер-Пахтунхва ?
Офіційна мова

Урду, англійська (офіційні)

Шина, бурушаскі,
Балті, Ваханська, Кховар та ін.
Населення
 - повне 1,800,000 (2008)
 - густота 24.8
Площа
 - повна 72 971 км²
 - широта 35.35
 - довгота 75.9
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 1 липня 1970
Вебсайт Офіційний вебсайт
Код ISO 3166-2 PK-GB

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гілгіт-Балтистан

Гілгіт-Балтиста́н (урду گلگت بلتستان‎, англ. Gilgit-Baltistan), до 2009 року Північні Території (урду شمالی علاقہ جات‎, англ. Northern Areas) — найпівнічніша адміністративна одиниця в межах керованої пакистанцями частини колишнього князівства Джамму та Кашмір. Межі: Афганістан на півночі, Китай на північному сході, пакистанська провінція Азад Кашмір на півдні і штат, що входить до складу Індії Джамму й Кашмір на південному сході. Територія Гілгіт-Балтистану стала єдиною адміністративною одиницею в 1970 році під назвою Північні Території, яка була сформована з об'єднання агентства Гілгіт[en], Балтистану, і тубільних князівств Хунза та Нагар. Гілгіт-Балтистан займає територію 72 971 км² і має передбачуване населення, що наближається до 1,8 млн чол. Ця область — частина великої території Кашмір, яка є предметом територіальної суперечки між Індією, Пакистаном і Китаєм.

За проєктом китайсько-пакистанського економічного коридору планується зв'язати пакистанський глибоководний порт Гвадар з портами Південного Китаю Гуанчжоу і Фанченган, після будівництва дороги «Кашгар — Хавеліан» протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній території Гілгіт-Балтістан. Займаючи площу понад 72 971 км2 з населенням понад 7864733 осіб (перепис 2023 року), Гілгіт-Балтистан може похвалитися п'ятьма з 14 восьмитисячників у світі, включаючи всесвітньо відомий К2, п'ятдесят вершин більше висоти 7000 метрів, а також трьома найдовшими льодовиками у світі за межами полярного регіону.[1]  

Історія

[ред. | ред. код]

Вирізані на скелях зображення, знайдені у різних місцях Гілгіт-Балтистану, особливо у селі Пассу[en] у гірській долині Хунза[en], свідчать про присутність у цих місцях людини ще до 2000 року до Різдва Христового.

1 листопада 2020 року прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що надав перехідний провінційний статус Гілгіт-Балтістану.

У Гілгіт-Балтистані активно сепаратистський рух.

Райони

[ред. | ред. код]

Гілгіт-Балтистан адміністративно поділяється на три округи, що в свою чергу мають поділ на 14 районів. Основними політичними центрами є міста Гілгіт та Скарду.

Район Площа (км²)[2] Населення (2017)[2] Адм. центри
Астор 5411 100 000 Астор
Діамер 7234 270 000 Чилас
Дарел
Тангір
Ганче 8531 160 000 Хаплу
Гізер 12 381 170 000 Гакуч
Гупіс-Ясін
Гілгіт 4208 290 000 Гілгіт
Хунза 50 000 10 109 Аліабад
Харманг 2700 50 000 Толті
Нагар 4137 70 000 Нагар-Хас
Шигар 8900 70 000 Шигар
Скарду 7100 127 579 Скарду
Ронду
72 496 1 492 924 Гілгіт

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Aslam, Naveed (23 травня 2023). Gilgit-Baltistan: The Jewel of Pakistan's Northern Areas. Fruit Chat (англ.). Naveed. Процитовано 22 травня 2023.
  2. ↑ а б GILGIT-BALTISTAN [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Пакистан Це незавершена стаття з географії Пакистану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гілгіт-Балтистан&oldid=42157303