Калаша (мова)
| Калаша | |
|---|---|
| Kal'as'amondr, کالؕاشؕا | |
 | |
| Поширена в | Пакистан (Читрал) |
| Регіон | долини Калаша |
| Етнічність | калаші |
| Носії | 5030 (2000)[1] |
| Писемність | Арабське письмо, латинка |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | kls |
Калаша ([kaɭaʂaː], самоназва: Kal'as'amondr) — індоарійська мова, якою говорять калаші в окрузі Читрал провінції Хайбер-Пахтунхва, що в Пакистані. За оцінками, мовою калаша говорять 4 100 осіб[2]. Це загрожена мова, носії мови переходять на мову кховар[3].
Калаша не варто плутати з нуристанською мовою вайгалі (яку її носії звуть «калаша-ала»). Згідно з дослідником калашів Бадшахом Муніром Бухарі, «калаша» — це також самоназва нуристанців, що живуть на південний захід від долин Калаша, у долинах Вайгал та середині долини Печ, що в провінції Нуристан в Афганістані. Ймовірно, самоназву «калаша» калаші Читралу прийняли від нуристанців Вайгалу, що кількасот років тому правили у південному Читралі[4]. Втім, близького зв'язку між індоарійською мовою калаша-мун (Читрал) та нуристанською калаша-ала (Вайгалі), не спостерігається; Вони походять з різних гілок індоіранських мов.
Історія[ред. | ред. код]
Одними з перших мову калаша досліджували сходознавець Ґоттліб Вільгельм Ляйтнер у XIX столітті та мовознавець Ґеорґ Морґенстьєрне у XX столітті. Згодом, досліджування проводила Елена Башір та кілька інших вчених. Розробкою практичних писемних матеріалів цією мовою займався мовознавець-калаш, Тадж Хан Калаш. Серед носіїв калаша на півдні, в долині Урцун, у XX столітті утворився діалект під впливом кховар, відомий, як урцунівар.
Класифікація[ред. | ред. код]
Серед усіх мов Пакистану, калаша, найімовірніше, є найбільш консервативною, як і сусідня мова кховар[5]. В окремих аспектах мова калаша навіть ще більш консервативна ніж кховар: наприклад, в калаша лишились дзвінкі придихові приголосні, яких немає в більшості інших дардських мов[6].
Фонологія[ред. | ред. код]
Калаша є фонологічно атипічною, бо розрізняє прості, довгі, носові та ретрофлексні голосні, а також їх комбінації (Хеедґорд, Мерх 2004). Нижче наведено таблицю голосних у калаша[7][8]:
Голосні[ред. | ред. код]
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i ĩ i˞ ĩ˞ | u ũ u˞ ũ˞ | |
| Середні | e ẽ e˞ ẽ˞ | o õ o˞ õ˞ | |
| Низькі | a ã a˞ ã˞ |
Приголосні[ред. | ред. код]
Як і з іншими дардськими мовами, нема єдиної думки, чи є фонемічними придихальні дзвінкі приголосні. Деякі дослідження так і не доходять висновку, чи є такі звуки фонемами, або чи вони виникають як алофони, при стику дзвінких приголосних із фонемою /h/[9].
| Губні | Ясенні | Ретрофлексні | Заясенні / | Задньоязикові | Язичкові | Гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | (ɳ) | (ɲ) | (ŋ) | |||
| Проривні | глухі | p | t | ʈ | k | (q) | ||
| дзвінкі | b | d | ɖ | ɡ | ||||
| придихові | pʰ | tʰ | ʈʰ | kʰ | ||||
| придихальні
дзвінкі |
bʱ | dʱ | ɖʱ | ɡʱ | ||||
| Африкати | глухі | ts | tʂ | tɕ | ||||
| дзвінкі | dz | dʐ | dʑ | |||||
| придихові | tsʰ | tʂʰ | tɕʰ | |||||
| придихальні
дзвінкі |
dʑʱ | |||||||
| Фрикативні | глухі | s | ʂ | ɕ | (x) | h | ||
| дзвінкі | z | ʐ | ʑ | (ɣ) | ||||
| Апроксиманти | l ɫ | j | w | |||||
| Одноударні | r | (ɽ) | ||||||
Фонеми /x ɣ q/ трапляються в запозиченнях.
Порівняння лексики[ред. | ред. код]
В наступній таблиці наведені приклади слів у калаша та в інших індоарійських мовах[10].
| Англійська | Калаша | Санскрит | Інші індоарійські мови |
|---|---|---|---|
| bone | athi, aṭhí | asthi | Гінді -; Непальська ā̃ṭh 'ребра' |
| urine | mutra, mútra | mūtra | Г. mūt; Ассамська mut |
| village | grom | grama | Г. gā̃w; А. gãü |
| rope | rajuk, raĵhú-k | rajju | Г. lej, lejur; А. lezu |
| smoke | thum | dhūma | Г. dhūā̃, dhuwā̃; А. dhü̃a |
| meat | mos | maṃsa | Г. mā̃s, mās, māsā |
| dog | shua, śõ.'a | śvan | Г. -; Сингальська suvan |
| ant | pililak, pilílak | pipīla, pippīlika | Г. pipṛā; А. pipora |
| son | put, putr | putra | Г. pūt; А. put |
| long | driga, dríga | dīrgha | Г. dīha; А. digha |
| eight | asht, aṣṭ | aṣṭā | Г. āṭh; А. ath |
| broken | china, čhína | chinna | Г. chīn-nā 'вкрасти'; |
| kill | nash | nash, naś, naśyati | Г. nā̆s 'знищити' |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Калаша (мова), архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
- ↑ 1998 Census Report of Pakistan. (2001). Population Census Organization, Statistics Division, Government of Pakistan.
- ↑ Heegård Petersen, Jan (30 September 2015). Kalasha texts – With introductory grammar. Acta Linguistica Hafniensia (англ.). 47 (sup1): 1—275. doi:10.1080/03740463.2015.1069049. ISSN 0374-0463. S2CID 218660179.
- ↑ Richard Strand's Nuristân Site: The Kalasha of Kalashüm. Архів оригіналу за 1 November 2001. Процитовано 1 November 2001., http://nuristan.info/Nuristani/Kalasha/kalasha.html
- ↑ Georg Morgenstierne. Indo-Iranian Frontier Languages, Vol. IV: The Kalasha Language & Notes on Kalasha. Oslo 1973, p. 184, details pp. 195—237
- ↑ Gérard Fussman: 1972 Atlas linguistique des parlers dardes et kafirs. Publications de l'École Française d'Extrême-Orient
- ↑ Kochetov, Alexei; Arsenault, Paul (2008), Retroflex harmony in Kalasha: Agreement or spreading? (PDF), NELS, т. 39, Cornell University, с. 4
- ↑ Petersen, Jan H. (2015). Kalasha texts – With introductory grammar. Acta Linguistica Hafniensia,Vol. 47: International Journal of Linguistics.
- ↑ Edelman, D. I. (1983). The Dardic and Nuristani Languages. Moscow: (Institut vostokovedenii︠a︡ (Akademii︠a︡ nauk SSSR). с. 202.
- ↑ R.T.Trail and G.R. Cooper, Kalasha Dictionary — with English and Urdu. National Institute of Pakistan Studies, Islamabad & Summer Institute of Linguistics, Dallas TX. 1999
Джерела[ред. | ред. код]
- Bashir, Elena L. (1988). Topics in Kalasha Syntax: An Areal and Typological Perspective. (Ph.D. dissertation) University of Michigan.
- Cacopardo, Alberto M.; Cacopardo, Augusto S. (2001). Gates of Peristan: History, Religion, and Society in the Hindu Kush. Rome: Instituto Italiano per l'Africa e l'Oriente.
- Decker, Kendall D. (1992). Languages of Chitral. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Т. 5. National Institute of Pakistani Studies. с. 257. ISBN 969-8023-15-1.
- Gerard Fussman. Atlas Linguistique Des Parles Dardes Et Kafirs. Т. (two umes). Maps showing distribution of words among people of Kafiristan.
- Heegård, Jan; Mørch, Ida Elisabeth (March 2004). Retroflex vowels and other peculiarities in Kalasha sound system. У Anju Saxena; Jadranka Gvozdanovic (ред.). Synchronic and Diachronic Aspects of Himalayan Linguistics. Selected Proceedings of the 7th Himalayan Languages Symposium held in Uppsala, Sweden. The Hague: Mouton.
- Jettmar, Karl (1985). Religions of the Hindu Kush. Aris & Phillips. ISBN 0-85668-163-6.
- Kochetov, Alexei; Arsenault, Paul (2008), Retroflex harmony in Kalasha: Agreement or spreading? (PDF), NELS, т. 39, Cornell University
- Morgenstierne, Georg (1926). Report on a Linguistic Mission to Afghanistan. Serie C I-2. Oslo: Instituttet for Sammenlignende Kulturforskning. ISBN 0-923891-09-9.
- Morgenstierne, Georg (1973). The Kalasha Language & Notes on Kalasha. Indo-Iranian Frontier Languages. Т. IV. Oslo. ISBN 4871875245.
- Sir George Scott Robertson (1896). The Kafirs of the Hindukush.
- Strand, Richard F. (1973). Notes on the Nûristânî and Dardic Languages. Journal of the American Oriental Society. 93 (3): 297—305. doi:10.2307/599462. JSTOR 599462.
- Strand, Richard F. (2001). The Tongues of Peristân. У Alberto M. Cacopardo; Augusto S. Cacopardo (ред.). Gates of Peristan: History, Religion and Society in the Hindu Kush. Rome: Instituto Italiano per l'Africa e l'Oriente. с. 251—259.
- Strand, Richard F. (2022). Phonatory Location in the Far North-Western Indo-Âryan Languages. У Baart, Joan L.G.; Liljegren, Henrik; Payne, Thomas E. (ред.). Languages of Northern Pakistan: Essays in Memory of Carla Radloff. Karachi: Oxford University Press. с. 446—495.
- Trail, Ronald L.; Cooper, Gregory R. (1999). Kalasha dictionary—with English and Urdu. Studies in Languages of Northern Pakistan. Т. 7. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN 4871875237.
Посилання[ред. | ред. код]
- Richard Strand's Nuristan Site (англ.)
- Reiko and Jun's Kalasha Page (яп.)
- Список із порівнянням слів гінді/урду-англійської-калаша-кховар-нурістані-пушту (англ.)
- Frontier Language Institute — словник калаша (англ.)
- Georg Morgenstierne multimedia database (англ.)
- Frontier Language Institute — словник калаша (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||
