Координати: 48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. / 48.48806° пн. ш. 37.60667° сх. д. / 48.48806; 37.60667

Довга Балка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Довга Балка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Рада Іллінівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA14120050220077983
Облікова картка Довга Балка 
Основні дані
Населення 944
Поштовий індекс 85140
Телефонний код +380 6272
Географічні координати 48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. / 48.48806° пн. ш. 37.60667° сх. д. / 48.48806; 37.60667
Висота над рівнем моря 129 м
Водойма річка Лозова


Відстань
Найближча залізнична станція: Костянтинівка
Селищна влада
Адреса 85140 Донецька область, Краматорський район, с-ще Довга Балка, вул. Центральна, 6а
Голова селищної ради Прокудін Олексій Анатолійович
Карта
Довга Балка. Карта розташування: Україна
Довга Балка
Довга Балка
Довга Балка. Карта розташування: Донецька область
Довга Балка
Довга Балка
Мапа

До́вга Ба́лка (до 2016 — Артема) — селище Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, Україна.

Географія

[ред. | ред. код]

Селищем протікає річка Лозова.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі селища межують із Костянтинівкою. Поруч колись розташовувався зенітно-ракетний комплекс середньої дальності дії С-75.

Історія

[ред. | ред. код]

Селище було засноване наприкінці ХІХ ст. німцями-колоністами. Прізвища першопоселенців — Дік, Енс, Вінгерт.

Теперішній будинок селищної ради — німецький. Нещодавно зруйновано ще одну німецьку будову — «стару школу», яка насправді першопочатково була житловим будинком. Німецьке кладовище зруйноване в радянські часи. На його місці збудовано Будинок культури.

У селі діяли молочарня, цегельня, млин. Досі збереглись силосні вежі. Під час Першої світової війни або ж у перші повоєнні роки німці виїхали (можливо, були депортовані царським урядом). Сусіди почали громити колонію та розбирати будівлі. Щоб врятувати їх господарство від занепаду мешканці села створили комуну. У 1920 р. радянська влада конфіскувала майно комуни та створила «радгосп № 14» (нині — ТОВ «Артема-9», яке визнано банкрутом і не працює).

1929 р. радгосп було реорганізовано та перейменовано на радгосп № 9 імені Артема. Під час Голодомору 1932—1933 рр. селище стало прихистком для кількох сімей із голодуючих сіл.

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі працює дитячий садок № 5 «Берізка» та Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[1] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 944 особи, з них 64,94 % зазначили рідною мову українську, 34,11 % — російську, 0,53 % — білоруську та 0,11 % — вірменську мову[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт Степанівської загальноосвітньої школи. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 березня 2022.
  2. Сайт відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 21 вересня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]