Довга Балка
селище Довга Балка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Рада | Іллінівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA14120050220077983 |
Облікова картка | Довга Балка |
Основні дані | |
Населення | 944 |
Поштовий індекс | 85140 |
Телефонний код | +380 6272 |
Географічні координати | 48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. / 48.48806° пн. ш. 37.60667° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 129 м |
Водойма | річка Лозова
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Костянтинівка |
Селищна влада | |
Адреса | 85140 Донецька область, Краматорський район, с-ще Довга Балка, вул. Центральна, 6а |
Голова селищної ради | Прокудін Олексій Анатолійович |
Карта | |
До́вга Ба́лка (до 2016 — Артема) — селище Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області, Україна.
Селищем протікає річка Лозова.
Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі селища межують із Костянтинівкою. Поруч колись розташовувався зенітно-ракетний комплекс середньої дальності дії С-75.
Селище було засноване наприкінці ХІХ ст. німцями-колоністами. Прізвища першопоселенців — Дік, Енс, Вінгерт.
Теперішній будинок селищної ради — німецький. Нещодавно зруйновано ще одну німецьку будову — «стару школу», яка насправді першопочатково була житловим будинком. Німецьке кладовище зруйноване в радянські часи. На його місці збудовано Будинок культури.
У селі діяли молочарня, цегельня, млин. Досі збереглись силосні вежі. Під час Першої світової війни або ж у перші повоєнні роки німці виїхали (можливо, були депортовані царським урядом). Сусіди почали громити колонію та розбирати будівлі. Щоб врятувати їх господарство від занепаду мешканці села створили комуну. У 1920 р. радянська влада конфіскувала майно комуни та створила «радгосп № 14» (нині — ТОВ «Артема-9», яке визнано банкрутом і не працює).
1929 р. радгосп було реорганізовано та перейменовано на радгосп № 9 імені Артема. Під час Голодомору 1932—1933 рр. селище стало прихистком для кількох сімей із голодуючих сіл.
У селі працює дитячий садок № 5 «Берізка» та Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[1] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації[2].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 944 особи, з них 64,94 % зазначили рідною мову українську, 34,11 % — російську, 0,53 % — білоруську та 0,11 % — вірменську мову[3].
- ↑ Сайт Степанівської загальноосвітньої школи. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Сайт відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 21 вересня 2017.
- http://biblionet.com.ua/index.php/kraevedenie/selo-i-vremya [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Степанівської ЗОШ І-ІІІ ст. [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Донецьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |