Малотаранівка
| Селище Малотаранівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Краматорський район | ||||
| Громада | Краматорська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1850 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 3.71 км² | ||||
| Населення | ▲ 3744 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 1009.2 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 84396 | ||||
| Телефонний код | +380 626 | ||||
| Географічні координати | 48°39′38″ пн. ш. 37°30′15″ сх. д. / 48.66056° пн. ш. 37.50417° сх. д.Координати: 48°39′38″ пн. ш. 37°30′15″ сх. д. / 48.66056° пн. ш. 37.50417° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 78 м | ||||
| Водойма | р. Казенний Торець
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Малотаранівка | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 16,3 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 76,9 км | ||||
| - автошляхами: | 92,6 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, пл. Миру, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Малотаранівка | |||||
 Малотаранівка | |||||
| |||||
|
| |||||
Малотара́нівка — селище Краматорської міської громади Краматорського району Донецької області України. Розташоване на річці Казенний Торець за 92 км від Донецька. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить переважно автошляхом Н20.
Походження назви[ред. | ред. код]
Від засновника села — поміщика Таранова. Неофіційні назви селища — Комишевашка, Одностеблівка[2]. Неподалік від Малотаранівки річка Комишевашка впадає в річку Казенний Торець. Також воно прямо вказувало на місце розташування хутора, на його близькість до гирла однойменної річки, яка протікала поруч і впадала в Казенний Торець.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про Малотаранівку датується кінцем 1850-х — початком 1860-х років і знаходиться в описі генерального і спеціального межування Ізюмського повіту Харківської губернії[3].
4 жовтня 1933 — у зв'язку зі втратою сільськогосподарського статусу та перетворенням на передмістя Краматорської постановою Всеукраїнського центрвиконкому село перетворено на селище[4].
Зайнята німецькими військами 24 жовтня 1941 року[5]. Звільнена радянською армією у вересні 1943 року.
У 1951 відкрито зупинний пункт Малотаранівка.
Економіка[ред. | ред. код]
Філія агрофірми «Шахтар».
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 3893 особи, із них 68,76 % зазначили рідною мову українську, 30,16 % — російську, 0,72 % — вірменську, 0,18 % — білоруську, 0,05 % — молдовську[6].
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Доценко Юрій Тимофійович (1954) — український поет, член Національної спілки письменників України з 1991.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ -50.htm У 2000 році селищу Малотаранівка виповниться 150 років.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Таранов і Малотаранівка. Архів r = hpart3 оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ Как большевики "кроили" Краматорск и его окрестности в начале 30-х годов. Архів оригіналу за 4 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Константин Абраменко. Краматорскую оставить в ночь на 28 октября 1941 года. Часть VI. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| ||||||||
