Заум
Заум[1] (рос. заумь) або зарозуміла мова[2][3] (рос. заумный язык), інакше «чуже слово»[4] — специфічний різновид словотворчості, що оперує словами без предметних значень, безпредметна мова, буквально — мова за межами раціонального розуміння. При цьому словотворчі способи і засоби зарозумілої мови чи «чужого слова», як правило, відтворюють структурні особливості рідної авторові мови відповідно до її узвичаєних норм[5]. Механізм зарозумілої мови дозволяє автору надавати значень незвичним для конкретної мови звуковим комплексам та словесним комбінаціям, а читачеві актуалізувати те або інше значення. Однак досягнути чіткого формулювання сенсу, закладених у вирази зарозумілої мови дуже важко, а часто і зовсім неможливо, і тому (на думку багатьох авторів, які зверталися до цього прийому) у сприйнятті зарозумілого тексту емоційно-інтуїтивне начало домінує над раціональним. Тому зарозуміла мова визначається американським філологом Джеральдом Янечеком як мова з багатьма невизначеними значеннями.
Історія[ред. | ред. код]
Передумови[ред. | ред. код]
Хоча виникнення зарозумілої мови як усвідомленого літературного прийому беззастережно відноситься до початку XX століття, її пра-прототипи існували в культурі споконвіків. У цілому ряді фольклорних жанрів — особливо в замовляннях — традиційно використовувалися незвичайні поєднання звуків, — приводили до припущень про наявність якогось прихованого змісту в мові, явно позбавленої значення. Передача промови іноземною мовою (або її імітація) вела до появи в літературному тексті слів з невизначеним значенням. Окремі автори і раніше широко користувалися словами з невизначеним значенням для якихось спеціальних цілей: Абрахам а Санта-Клара любив називати свої проповіді декількома короткими, схожими на вигуки або звуконаслідування словами, щоб зацікавити, привернути увагу, задати високий емоційний фон. У Росії морфологічної зарозумілою мовою були перекладені Олександром Струговщиковим кілька фрагментів «Фауста». Елементи того, що Янечек називає супрасинтаксичною ЗМ, можна побачити в окремих дослідах ранніх символістів (перш за все, Брюсова).
'Зарозуміла поезія хороша річ, але це як гірчиця - однієї гірчицею ситий не будеш'
А.Є. Кручених в передачі Р.О. Якобсона (Янгфельдта 1992, 19)[6]
Точкою відліку заведено вважати «Декларацію слова як такого» (1913) поета і теоретика футуризму Олексія Єлисейовича Кручених (1886—1968): "Думка і мова не встигають за переживанням натхненного, тому художник вільний виражатися не тільки спільною мовою … але й особисто … які мають певного значення … заумним «.[7]
Класифікація[ред. | ред. код]
4 види зарозумілої мови в залежності від рівня мовної структури, на якому відбувається відмова від мовної норми(за Дж. Янечеком):
- фонетична: поєднання букв не складаються в пізнавані морфеми;
- морфологічна: чинні в мові морфеми (корені і афікси) поєднуються таким чином, що значення отриманого слова залишається в значній мірі невизначеним;
- синтаксична: при вживанні нормальних, „словникових“ слів в граматично правильних формах вони не складаються в граматично нормальну пропозицію, характер відносин між словами залишається так чи інакше невизначеним;
- супрасинтаксична: при формальній, граматичної правильності конструкцій, складених зі звичайних слів, високий ступінь невизначеності виникає на рівні референції — простіше кажучи, залишається принципово неясним, про що йде мова.
Російські футуристи, з якими найчастіше асоціюється саме явище зарозумілої мови, користувалися переважно фонетичною та морфологічною формами, завдяки чому саме поняття зарозумілої мови нерідко (і багатьма фахівцями, і в повсякденній читацькому розумінні) звужується до перших двох категорій. Проте методологічно введене Янечеком уявлення про синтаксичну і супрасинтаксичну форму виявляється корисним, тому що допомагають ясніше зрозуміти родові зв'язки (і водночас кардинальні розбіжності) між футуристами 1910-х рр.. і пізніми модерністами 1930-х.
Приклади[ред. | ред. код]
Наприклад, вірш М. Семенка „Місто“ пересипаний такими висловами, як осте, сте, бі, бо, бу, рухобіги тощо.
Традиції футуристів продовжують сучасні неоавангардисти з літературних груп „Бу-Ба-Бу“, „ЛУГОСАД“, „Пропала грамота“.[8]
Придумані слова, що наповнились змістом[ред. | ред. код]
Я хочу кожен день / все слів нових. / Нових пісень / ідей нових.» М.Семенко
- Михайло Старицький — мрія[9], майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний
- П. Загребельний — гопакізм, плювалізм і подонкізм, проокеїти, обінтелігентити (понад 1000 слів)
- М.Семенко — мертвопетлює… (понад 700 нових слів)
- П.Тичина — понад 600 слів
- Валер'ян Поліщук — мовчаль (мовчання і печаль)
- Т. Шевченко — вогняний, знищити, мордуватися, почимчикувати, фортеця
- П. Куліш — вабити, зграя, злочинець, несвідомий, покора, послуга, почуття, рівність
- М. Вовчок — красень, легкодухий, намір, питання, струмінь
- Л. Глібов — бурмотати, пожовкнути, соромно
- Г. Квітка-Основ'яненко — буденний, перемагати
- І. Котляревський — несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися[10]
- Олена Пчілка — мистецтво, переможець, променистий, палкий, нестяма
- Леся Українка — провесна, промінь
- Іван Франко — отвір, привид, свідоцтво, чинник
- Іван Верхратський — звіт
- Іван Нечуй-Левицький — самосвідомість, світогляд, стосунок, перепона, квітник, вигукування, сміливість
- В. Хлєбников — понад 15 000 слів
- Ломоносов: маятник, насос, притяжение, созвездие (сузір'я), рудник, чертёж…
- Достоєвський — дієслово «стушеваться».
- Гоголь — «халатность» (недбалість)
- Ігор Сєверянин — «бездарь»[11]
- Ван-Гельмонт — газ
- Джонатан Свіфт — ліліпут
- Карел Чапек — робот[9]
Автори і творці[ред. | ред. код]
Російські[ред. | ред. код]
Українські[ред. | ред. код]
Європейські[ред. | ред. код]
Льюіс Керрол у 1871 опублікував казку «Аліса в Задзеркаллі», в якій вірш «Курзу-Верзу» написаний на заумі.
Американські[ред. | ред. код]
Інші[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Заум, або Заумна мова, Замауль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 386-387.
- Портал для створення нових слів Юрка Зеленого [Архівовано 25 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Wordwar — краудсорсинговий проект із створення нових слів і понять [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Приклади англійських придуманих слів [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українець, Л. Ф. Конотаційна мотивація глосолалії в українській поетичній мові ХХ-ХХІ ст. (PDF) // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. — НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — Вип. 12. — С. 191-195. — (Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови). Архівовано з джерела 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Вернигоренко Ольга. «Зарозуміла мова» в російському футуризмі як «явище» та «річ в собі» відповідно до «Критики чистого розуму» Іммануїла Канта (PDF) // Мистецтвознавчі записки : збірник наукових праць. — 2019. — Вип. 35. — С. 99-107. — ISSN 2226–2180.
- ↑ Вернигоренко Ольга. Зарозуміла мова у творчості українських поетів-футуристів початку XX ст. з позицій культурології (на прикладі творів М. Семенка, Г. Шкурупія, Н. Бажана) // Культура і сучасність : альманах. — 2018. — № 1. — С. 232-238.
- ↑ Вербовий Микола. Структура «чужого слова» в тексті одного українського замовляння. // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2004. С. 58—68. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Вербовий Микола. Доповнення до статті про «чуже слово». // Ucrainistica. Збірник наукових праць. 2005—2006. С. 61. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 11 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 11 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)