Камінне (Івано-Франківський район)
| село Камінне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Івано-Франківський район | ||||
| Тер. громада | Івано-Франківська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26040190070017107 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1251 | ||||
| Населення | 1059 | ||||
| Площа | 15.898 км² | ||||
| Густота населення | 69.63 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 78411 | ||||
| Телефонний код | +380 03475 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°45′43″ пн. ш. 24°42′50″ сх. д. / 48.76194° пн. ш. 24.71389° сх. д. | ||||
| Водойми | річка Стримба | ||||
| Найближча залізнична станція | Тисменичани | ||||
| Відстань до залізничної станції |
1 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул.І.Мазепи 4а, с. Камінне, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 78411 | ||||
| Карта | |||||
  Камінне | |||||
 Камінне | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Кáмінне (до 1994 р. назва Кáмінна) — село Івано-Франківського району (до 2020 року - Надвірняського району) Івано-Франківської області. Засноване 1251 року. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.
На території Камінної виявлено могильник з 27 курганів карпатської культури.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Ланчинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селі Камінне.[1]
У селі є загальноосвітня школа I–II ступенів (директор — Тарас Михайлович Стасишин, 23.08.1958 р.н., на цій посаді працює з 2006 року), клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, краєзнавчий музей, 4 магазини, бар, дорога (з дефіцитом асфальту). Село газифіковане і електрифіковане, із вуличним освітленням, є WI-FI в сільській раді та жителів села.
Село досить мальовниче із цікавою історією та культурою, знаходиться в центрі Галичини.
о. Іван Микицей (*15.01.1967 р. м. Богородчани) 1992-1995
о. Михайло Слободян (*25.06.1969 с. Чорнолізці) 1995-1999
о. Любомир Медвідь 1999-2001
о. Василь Михайлович Мельник (*26.02.1980 р. н. с. Чорнолізці) 2001-2004
о. Василь Федорович Мельник (*26.02.1980 р. н. с. Чорнолізці) 2004-2017
о. Богдан Юречко (*16 .03.1962 р. н. с. Чорнолізці) 2017-2021
о. Василь Амброзяк з 2021 р.
- УГКЦ: церква Святої Параскеви, 1700 р. Пам'ятка архітектури №857/1.
4 листопада 2012 р. у с.Камінне Тисменичанського деканату відбулося освячення новозбудованого храму Пресвятого Серця Христового. Преосвященний Кир Микола (Сімкайло) єпарх Коломийсько-Чернівецький освятив святиню в присутності 22 священиків, пароха о. Володимира Найди та великого числа вірних.
Будівництво церкви тривало з 2003р., розпочалося за служіння о. Івана Качанюка.
Настоятель отець Володимир Найда. Сотрудник отець Дмитро Мішко.
В селі народилися:
- заслужений артист України Володимир Максимович Пушкар;
- Прокопів Петро Микитович - графік, живописець, майстер екслібрису, художник-монументаліст[2].
З села походить відомий швейцарський журналіст, письменник, художник та фотограф Любомир Т. Винник. На даний момент мешкає у Швейцарії.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Енциклопедія сучасної України. Прокопів Петро Микитович
 Населені пункти Надвірнянського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Бистриця • Білі Ослави • Білозорина • Букове • Верхній Майдан • Вишнівці • Волосів • Гаврилівка • Гвізд • Глинки • Добротів • Заріччя • Зелена • Камінне • Климпуші • Красна • Кубаївка • Лісна Велесниця • Лісна Тарновиця • Лоєва • Максимець • Мирне • Млини • Мозолівка • Молодків • Назавизів • Парище • Пасічна • Перерісль • Пнів • Постоята • Саджавка • Середній Майдан • Соколовиця • Стримба • Тисменичани • Фитьків • Цуцилів • Черник • Чорний Потік • Чорні Ослави |