Католицька церква в Угорщині
 Католицька церква в Уго́рщині | |
|---|---|
 | |
| Тип | католицька церква в регіоніd і католицька організаціяd |
| Класифікація | Католицька церква |
| Теологія | Католицьке богослов'я |
| Структура | Дієцезії: 16 |
| Засновник | Стефан I Угорський |
| Парафії | 2221 |
| Учасники | 6 056 000 осіб (2004; 58,22%) |
| Священики | 2175 (2004) |
 Католицька церква в Угорщині у Вікісховищі | |
Като́лицька це́рква в Уго́рщині — найбільша християнська конфесія Угорщини. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 6 056 000 католиків (58,22% від усього населення)[1]. Існувало 16 діоцезій, які об'єднували 2221 церковних парафій. Кількість священиків — 2175 (з них представники секулярного духовенства — 1845, члени чернечих організацій — 330), постійних дияконів — 52, монахів — 483, монахинь — 1237. Католики візантійського обряду налічують близько 290 тисяч вірних. Вони опікуються угорську греко-католицьку церкву, яка структурно складається з Хайдудорозької єпархії та Екзархату Мішкольца. Існують також невеликі спільноти вірмено-католиків. Примас Угорщини очолює архідіоцезію Естергом-Будапешт.
Історія[ред. | ред. код]
В період свого переселення в Європу угорці залишалися язичниками. До початку XI століття місіонерські спроби навернути угорців у християнство були безуспішними. Першим християнським королем країни став Іштван I, згодом канонізований, як і його син Імре. У першій половині XI століття велика частина угорців прийняла християнство латинського обряду, значну роль у зверненні угорців зіграв Герард Угорський. Язичницька реакція після смерті Іштвана I була незабаром пригнічена. Велику роль у зміцненні позицій католицтва в країні зіграв король Ласло I, також згодом канонізований.
До Реформації переважна більшість угорців було католиками. Реформація домоглася в Угорщині великого успіху, спочатку лютеранство, а потім кальвінізм широко поширилися серед угорців. Турецьке нашестя, що до початку XVII століття охопило майже всю країну, змусило угорців евакуювати резиденція глави католицької церкви в Трнаві, а потім у Братиславу. Значна частина католицьких церков на території османської Угорщини була зруйнована, частину населення обернено в іслам. У північній частині Угорщини (нині - територія Словаччини), яка опинилася під контролем Габсбургів, розгорнулася контрреформація, яка проходила за провідної ролі ордена єзуїтів і виявилася ефективною. Єзуїти заснували безліч навчальних закладів, включаючи найстаріший в Угорщині університет, активно просували католицьке благочестя в народі. Після звільнення від турків Угорщина знову стала переважно католицькою країною, за винятком східних регіонів, особливо Дебрецена, де залишилися численні протестантські громади.
Структура[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Wolfsgrüber, Cölestin. The Austro-Hungarian Monarchy [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Aldásy, Antal. Hungary [Архівовано 26 липня 2010 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Угорщині
- Статистика за країною [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
- Католицька церква в Угорщині на сайті gcatholic.com [Архівовано 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Угорської конференції католицьких єпископів