Координати: 49°1′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306
Очікує на перевірку

Кропивник (Калуська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кропивник.
село Кропивник
Стара і нова церкви
Стара і нова церкви
Стара і нова церкви
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Калуська міська громада
Код КАТОТТГ UA26060170080011088
Основні дані
Засноване 1670
Населення 2239
Площа 24,1 км²
Густота населення 92,9 осіб/км²
Поштовий індекс 77340
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°1′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306
Водойми р. Кропивник
Місцева влада
Адреса ради 77340, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Кропивник, вул. Січових Стрільців, 6
Карта
Кропивник. Карта розташування: Україна
Кропивник
Кропивник
Кропивник. Карта розташування: Івано-Франківська область
Кропивник
Кропивник
Мапа
Мапа

CMNS: Кропивник у Вікісховищі

Кропи́вник — село Калуського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

4 січня 1670 року калуський староста Ян Собеський, «бажаючи якнайбільше прибутків та доходів Його Королівській Величності примножнити через закладення сіл на новому корені», надав Кузю (Кузьмі) Зваришовому дозвіл заснувати в урочищі Кропивник однойменне поселення. При цьому Кузь отримав від Яна четвертину поля в новому селі разом з тими ж свободами, «якими всі привілейовані князі насолоджуються» (без уточнення). Кузеві було дозволено звести млин на ріці Кропивник, а також корчму. Термін волі для села склав 8 років[1].

У 1880 році було 1233 мешканці (обряду греко-католицького), при церкві була школа — постійна однокласна.

У 1939 році в селі проживало 2270 мешканців, з них 2180 українців, 70 поляків (прибули на працю на тартаку в 1930-х роках), і 20 євреїв[2]. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.

У ході Другої світової війни молодь вивезли на примусові роботи до Німеччини[3]. Дві третини села було спалено польськими відділами Вермахту під час Другої світової війни, село пограбоване, вбито багато мирних жителів[4]. У квітні 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» здійснено ліквідацію мазурської колонії у Кропивнику, в ході якої ліквідовано 20 осіб і спалено колонію і будівлі ТЕСПу. Причиною акції було гніздування польської боївки і провідника ПОНВУ на Підкарпатті Левицького.[5]

  • Братська могила жителів Кропивника в Калуші
    Братська могила жителів Кропивника в Калуші
  • Фрагмент братської могили
    Фрагмент братської могили
  • Братська могила воїнів ОУН-УПА в Калуші
    Братська могила воїнів ОУН-УПА в Калуші
  • Стела братської могили повстанців
    Стела братської могили повстанців

В селі утримувалася висока національна свідомість і жителі активно брали участь в УПА.[6][7] В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Кропивнику — з 60 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 372 утворено колгосп імені Хрущова, куди загнали 336 селянських господарств.

З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[8]. У 1966—1995 р. вівся видобуток калійних солей — шахта «Ново-Голинь»[9].

Церква

[ред. | ред. код]

Вперше церква святого Миколая згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку) без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як нова дерев'яна, збудована парохом Стефаном 1735 року за підтримки парохіян.

Наявна нині церква святого Миколая збудована в 1818 році на кам'яних фундаментах з великою банею в центрі та трьома малими по боках з залізними хрестами[10]. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 770[11].

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у кропивницькій церкві 6 давніх дзвонів діаметром 97, 60, 50, 43, 36, 33 см, вагою 180, 104, 62, 35, 20, 19 кг, виготовлених у 1881, 1885, 1844, 1737, 1787 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[12]

За роки незалежності поряд зі старою дерев'яною церквою споруджена нова мурована — найбільша на район[13].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення за переписом 2001 року налічувалося 2239 осіб, 678 дворів.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Народний дім;
  • Амбулаторія;
  • Школа І-ІІ ст.[14][15] на 480 учнівських місць;
  • Дитсадок[16].
  • Амбулаторія
    Амбулаторія
  • Народний дім
    Народний дім
  • Школа
    Школа
  • Стадіон
    Стадіон
  • Радянський монумент
    Радянський монумент

Зона надзвичайної екологічної ситуації

[ред. | ред. код]
Покинутий рудник Новоголинь
Недобудована шахта

Внаслідок прийнятих за часів СРСР неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.

В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.[17]. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[18]:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Голинська
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Калуська
  • Лесі Українки
  • Малицької
  • Марка Вовчка
  • Марка Черемшини
  • Молодіжна
  • Ольги Кобилянської
  • Січових Стрільців
  • Спортивна
  • Тараса Шевченка
  • Федуна
  • Шахтарська

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Малицька Костянтина Іванівна (літературний псевдонім Чайка Дністрова) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині;
  • 22 червня 1940 р. совіцький «Народний суд Калуського району» на відкритому судовому засіданні оголосив вирок Бреславському Павлу з Кропивника. Він мав, як зазначено у «вироку», до 50 моргів землі, 2-3 коней, воли, 5-6 корів та різного молодняка — 10-15 штук. В його господарстві завжди працювало 3-4 постійні наймити та 10-15 сезонних робітників. Бреславського засудили до «5 років позбавлення волі в далеких місцевостях з обмеженням у правах на 3 роки та конфіскацією всього майна». НКВДисти вивезли і дотепер родина не має інформації щодо подальшої долі чоловіка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 120, 126
  2. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
  3. ↑ Наталія Павлечко. Трудові невільники Великого Рейху (спогади кропив'ян). — «Вісті Калущини», 2013.05.08. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  4. ↑ Протокол з німецько-мадярсько-польської акції на Кропивник в днях 17, 18, 21, 22.4.1944 р. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  5. ↑ Протокол з ліквідації ТСПу в Кропивнику. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  6. ↑ Романів Ясон: «Скала, матрац — то було ліжко». — «Вікна», 2013.10.14.
  7. ↑ На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя. — «Вікна», 2014.08.21. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 26 липня 2015.
  8. ↑ На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем. — «Вікна», 2016.12.30. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
  9. ↑ Оприлюднені історичні світлини калуських шахтарів у шахті «Ново-Голинь». ФОТО. — «Вікна», 2017.02.12. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  10. ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1883, т. IV, стор. 699, 4). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
  11. ↑ Церква Св. Миколи. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  12. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  13. ↑ У Кропивнику освятили церкву, яку будували 13 років. — «Вікна», 2013.11.04. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
  14. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  15. ↑ Субвенції-2017: скільки нардеп Шевченко залучив коштів на округ та хто на цьому заробив. ІНФОГРАФІКА. — «Вікна», 2018.09.01. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  16. ↑ Кропивницький сільський голова про відсутність генплану, екологічну ситуацію і варіанти об'єднання громади. — «Вісті Калущини», 2016.02.12. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  17. ↑ Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. — УНІАН, 12 лютого 2010.
  18. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кропивник_(Калуська_міська_громада)&oldid=39704760