Липова Долина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Липова Долина
Герб Липової Долини Прапор Липової Долини
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Липоводолинська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано не пізніше 1647
Статус із 2024 року
Площа 6,52[1] км²
Населення 5 185 (01.01.2018)[2]
Поштовий індекс 42500
Телефонний код +380 5452
Географічні координати 50°33′42″ пн. ш. 33°47′07″ сх. д. / 50.56167° пн. ш. 33.78528° сх. д. / 50.56167; 33.78528Координати: 50°33′42″ пн. ш. 33°47′07″ сх. д. / 50.56167° пн. ш. 33.78528° сх. д. / 50.56167; 33.78528
Водойма річки Хорол, Безіменна


Відстань
Найближча залізнична станція: Ромни
До станції: 32 км
Селищна влада
Адреса 42500, Сумська обл., Липоводолинський р-н, смт Липова Долина, вул. Роменська, 10
Голова селищної ради Штанько Володимир Олексійович
Карта
Липова Долина. Карта розташування: Україна
Липова Долина
Липова Долина
Липова Долина. Карта розташування: Сумська область
Липова Долина
Липова Долина
Мапа

Липова Долина у Вікісховищі

Ли́пова Доли́на (МФА[ˈɫɪpoʋɐ d̪oˈɫɪn̪ɐ] ( прослухати)) — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області України. Населення становить 5348 осіб. Адміністративний центр Липоводолинської селищної громади.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Липова Долина розташоване на березі річки Хорол в місці впадання в неї річки Безіменної, вище за течією на відстані 3 км розміщене село Панасівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Русанівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 2113 та Т 1904.

Назва[ред. | ред. код]

Липова Долина виникла у першій половині XVII ст. Назва її походить від річки Липівки. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я. Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального й національного гноблення.

Але це лише одна з версій походження назви. Одні пов'язують її з липами, яких дійсно багато росте у Липовій Долині.

Історія[ред. | ред. код]

1647 року французький посол Гійом Левассер де Боплан, відвідавши Україну, в книзі «Опис України» вмістив карту, що свідчить про існування у верхів'ї Хоролу поселення Липова Долина. Тут налічувалося 150 дворів.

У 16481654 роках у ході Визвольної війни село увійшло до складу Миргородського полку.

На початку 18 ст. шведські війська Карла ХІІ, просуваючись із Новгорода-Сіверського до Полтави, пройшли і через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в Липовій Долині розташовувався шпиталь шведів.

У 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. В цей час село стало входити до Гадяцького полку.

У 1802 році село стало волосним центром Глинського, а через рік — Гадяцького повіту.

В 1834 році відбулось переселення двадцяти шести родин до Бессарабської області у село Кебабча.[3][4]

Під кінець 19 ст. переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала поміщикам Туманським (5,5 тисяч десятин). Селяни користувались невеликими наділами.

1884 року на території Липової Долини було 728 господарств і проживало 4335 чоловік.

У 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу, в 1877 році — однокласне сільське народне училище, наприкінці 19 ст. — фельдшерський пункт, що обслуговував населення волості.

У 1923 році Липова Долина стала районним центром Роменської округи. В цей час у селі відкрито медичну дільницю, а методом самооподаткування жителі збудували лікарню. В ній працювали один лікар і три середніх медичних працівники. В 1919 році відновила роботу початкова школа, яку з часом перетворено в семирічку. У 1922 році в ній навчалося 207 учнів.

1931 року Липова Долина увійшла до складу Роменського району, а в 1935 році стала районним центром Харківської, з 1939 року — Сумської області.

Липова Долина постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках[5], кількість встановлених жертв — 296 людей[6].

15 жовтня 2016 року в Липовій Долині патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм, котрий почали зводити 2005-го на місці колишнього зруйнованого козацького собору[7]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
3617 4674 5303 5400 5190

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
97,16 % 2,02 %

Культура[ред. | ред. код]

У 1921 році на базі клубу відкрилася бібліотека. В 1978 році у районі відбулася централізація бібліотечної системи і бібліотека селища стала центральною районною бібліотекою. В лютому 2020 року Великомихайлівську центральну районну бібліотеку було закрито, а у травні на її базі був створений КЗ «Публічна бібліотека Великомихайлівської селищної ради» Одеської області.[джерело?]

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Липова долина — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Національний архів Республіки Молдова, фонд 134, опис 2, справа 3.
  4. Витоки.Хто ми?. sites.google.com (укр.). Процитовано 22 квітня 2019.
  5. С. 87–89 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
  6. Національна книга пам'яті жертв голодомору. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  7. Патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм міста Липова Долина на Сумщині. Архівовано.

Джерела[ред. | ред. код]