Михалевич Андрій Сергійович

Андрій Михалевич
Курінний УПА
Загальна інформація
Народження	1918(1918) с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область
Смерть	8 грудня 1951(1951-12-08) с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область
Громадянство	Українська держава (1941)
Псевдо	«Кос», «Денис», «Старий», «Шугай», «В», «13», «132», «333», «73»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА  ОУНР
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

Михалевич Андрій Сергійович (псевдо: «Денис», «Кос», «Старий», «Шугай», «В», «13», «73», «132», «333»; 1918, прис. Хочете с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область — 8 грудня 1951, в лісі біля с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область) — лицар Срібного хреста заслуги УПА.

Життєпис

Андрій Михалевич

Народився 1919 року на хуторі Хочете села Замшани (сучасний Ратнівський район Волинської області) у сім'ї селян Сергія та Мотрі Михалевичів.

Закінчив школу у рідному селі, продовжив навчання у Ковельській школі лісового господарства, під час навчання вступив до ОУН. 1938 року брав участь у маніфестації молоді Ковеля — з нагоди загибелі провідника ОУН Євгена Коновальця.

Керівник Седлищанського районного проводу ОУН (1939—1940).

У 1940 р. призваний до лав Червоної армії, а в червні 1941 р. здався у німецький полон, звідки восени 1941 р. був звільнений і повернувся додому. Працював лісничим, а в 1942 р. перейшов на нелегальне становище.

Референт СБ Седлищанського районного проводу ОУН, керував засідками на автошляху Ковель–Брест.

Командир сотні УПА на теренах Ратнівського та Старовижівського р-нів Волинської обл. (?-11.1943), командир куреня УПА (11.1943-?). У 1945 році керував боївкою ОУН у Старовижівському районі. Від 1946 року — провідник Старовижівського районного проводу ОУН, протягом травня 1946-березня 1947-го очолював Старовижівський районний провід ОУН, в квітні-серпні 1947-го — Старовижівський надрайонний провід ОУН (Старовижівський і Ратнівський райони). Від осені 1947-го до 1948 року — керівник проводу надрайону (закодована назва «Балка», за неповними даними до цього надрайону входили Старовижівський і Ратнівський райони, а з вересня 1947-го приєднано Головенський, Заболотянський, Любомльський і Шацький райони).

З 1949 року — заступник провідника та референт служби безпеки Ковельського окружного проводу ОУН.

Загинув зі своїм охоронцем «Ярославом» у криївці, оточений агентурно-бойовою групою «Стального» Управління МДБ Волинської обл. Підірвався на гранаті, щоб живим не потрапити в руки ворога.

2008 року Рівненською обласною організацією Всеукраїнського братства вояків ОУН-УПА до Національного музею історії України в Другій світовій війні передано бідон з архівом «Коса» — Андрія Михалевича.

Родина

• Батько — Сергій Йосипович Михалевич, був виселений на спецпоселення 1946 року до Удмуртської АРСР.
• Сестра Марія (1925 р.н.) — членкиня ОУН «Веселка» від 1942-го, дружина кущового провідника ОУН Старовижівського району Степана Калачука, загинула 1949 року.
• Були заведені кримінальні справи на його діда Йосипа Даниловича (1860 р.н.), матір Мотрю Терентіївну (1895 р.н.), сестер Юхимію (1931 р.н.) й Анастасію (1938 р.н.), брата Григорія (1936 р.н.).

Родина Михалевичів реабілітована Прокуратурою Волинської області 1993 року. Того ж року реабілітовано його дружину — Наталію Яківну (1920 р.н.) та її сестру Ольгу (1929 р.н.); (Наталія Яківна та її сестри Ольга й Марія були членкинями ОУН).

Нагороди

• Згідно з Постановою УГВР від 15.06.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/52 від 20.06.1952 р. керівник СБ Ковельського окружного проводу ОУН Андрій Михалевич — «Кос» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

• 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест заслуги УПА  (№ 034) переданий Віталію Михалевичу, племіннику Андрія Михалевича — «Коса»..

Див. також

• Лицарі ОУН та УПА
• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Командири УПА

Джерела та література

• Архів УМВС України. — Ф. О . — Спр. 3333. — Арк. 2.
• Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 5151. — Арк. 102.
• Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 7825. — Арк. 40.
• ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 279.
• ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 85. — Арк. 15.
• ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1693. — Арк. 84.
• Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 470—471.
• Коц М. Між рядками секретних паперів // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2006. — Вип. 21. — С. 115.
• Михалевич А. Незгасима ватра // Вісті Ковельщини. — 2007. — 3 травня.
• Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945—1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. К окін, В. Лозицький. — Київ; Торонто, 2011. — С. 76.
• Смірнова В. Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — № 2 (37). — Харків, 2012. — С. 266—270.
• Якуб'юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. — 2002. — № 4. — С. 151.
• Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 277—301.
• Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. — Рівне, 2008. — Т. 1. — C. 329.
• Федорович О. Полювання на «Коса» // Полісся. — 2014. — 4 січня.

Посилання

• Повернулися з небуття
• Нагорода знайшла Героя
• Зустріч із рідними Андрія Михалевича [Архівовано 6 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Антонюк Я. Андрій Михалевич – “Денис», “Кос”, “13-й”: життя у боротьбі за Самостійну Україну. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сераховичі та Старовижівщина у світовій та українській історії. Науковий збірник. Випуск 53. Матеріали LIII Всеукраїнської історико-краєзнавчої наукової конференції, присвяченої 24-й річниці Незалежності України, 20 травня 2015 р., смт. Стара Вижівка – с. Сераховичі. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. С. 117–122.