Координати: 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54277778° пн. ш. 28.1075° сх. д. / 48.54277778; 28.1075
Очікує на перевірку

Мурафа (регіональний ландшафтний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіональний ландшафтний парк
«Мурафа»
Річка Мурафа (неподалік від гранітного кар'єру Коси)
Річка Мурафа (неподалік від гранітного кар'єру Коси)
Річка Мурафа (неподалік від гранітного кар'єру Коси)
48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. / 48.54277778° пн. ш. 28.1075° сх. д. / 48.54277778; 28.1075
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Вінницька область,
,
Могилів-Подільський район
Найближче містоМогилів-Подільський,
Ямпіль,
смт Чернівці
Площа3452,7 га (фактична 3162,5 га)
Засновано2008 р.
ОператорЧернівецька селищна рада, Бабчинецька, Вило-Ярузька, Гонтівська, Лозівська, Мазурівська с/р.
Мурафа (регіональний ландшафтний парк). Карта розташування: Вінницька область
Мурафа (регіональний ландшафтний парк)
Мурафа (регіональний ландшафтний парк) (Вінницька область)
Мапа

CMNS: Мурафа у Вікісховищі

Регіона́льний ландша́фтний парк «Мура́фа» — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фону Вінницької області. Розташований у межах Могилів-Подільського району Вінницької області.

Площа 3452,7 га (фактична 3162,5 га). Створений у 2008 році. Перебував у віданні: Чернівецька селищна рада, Бабчинецька, Вило-Ярузька, Гонтівська, Лозівська, Мазурівська с/р.

Територія ландшафтного парку охоплює долину річки Мурафи в її середній та нижній течії. Тут річка має одну з найкращих у басейні Дністра збереженість природних комплексів. Парк створено для охорони ділянок лучно-степової рослинності, унікальних лісів лісостепової зони. Територія парку поєднує різноманітні природні комплекси (водні, лісові, лучно-степові, яружно-балкові, скельні) та відзначається розмаїттям рослин, у тому числі занесених до «Червоної книги України» (ковила волосиста), регіонально рідкісних (горицвіт весняний, залізниця чубата, леопольдія тонкоквіткова, оман мечолистий). Її тваринний світ значною мірою зберігся у природному стані і відповідає фауні лісостепової зони. Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України, а саме: видра, борсук, скопа.

Території ПЗФ у складі РЛП

[ред. | ред. код]

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий РЛП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території регіонального ландшафтного парку «Мурафа» входять такі об'єкти ПЗФ України:


Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мурафа
  • Регіональний ландшафтний парк «Мурафа» [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Яцентюк Ю. В. Наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Мурафа» / Ю. В. Яцентюк // Український географічний журнал. – 2006. – №4. – С. 34–37.
  • Яцентюк Ю. В. Тваринний світ проектованого регіонального ландшафтного парку «Мурафа» / Ю. В. Яцентюк, Є. І. Ворона // Збалансований розвиток України – шлях до здоров’я і добробуту нації : Матеріали Українського екологічного конгресу. – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2007. – С. 107–112.
  • Яцентюк Ю. В. Екомережа Вінницької області / Ю. В. Яцентюк. – Вінниця :  ПП «ТД «Едельвейс», 2011. – 128 с.[1]
  • Яцентюк Ю. Функціональне зонування території запроектованого регіонального ландшафтного парку „Мурафа” / Ю. Яцентюк, Є. Ворона // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. –2006. – Вип. 2 (14). – С. 67–69
  • Яцентюк Ю. В., Воровка В. П., Гришко С. В. ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ „МУРАФА”. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2021. Випуск 35. С. 93-104[2] [2]
  1. Яцентюк, Ю. В. (2011). Екомережа Вінницької області: [Монографія] (англ.). Вінниця: ПП "ТД "Едельвейс і К". ISBN 978-966-2462-33-3.
  2. а б Yatsentyuk, Yu V.; Vorovka, V. P.; Hryshko, S. V. (2 червня 2021). The Landscape Complexes of the Regional Landscape Park «Murafa». Man and environment. Issues of neoecology (укр.). № 35. с. 93—104. doi:10.26565/1992-4224-2021-35-09. ISSN 2415-7678. Процитовано 22 лютого 2024.