Очікує на перевірку

Немічев Костянтин Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Віталійович Немічев
Народження10 січня 1996(1996-01-10) (28 років)
Харків, Харківська область, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Вид збройних сил МВС України
Міністерство оборони України
Рід військ Національна гвардія
Головне управління розвідки Міністерства оборони України
ОсвітаХКБАДd і Харківський національний університет будівництва та архітектури
Роки служби2014—2016, з 2022
ПартіяНаціональний корпус
Формування Полк «Азов» Kraken (спецпідрозділ)
Війни / битви
Нагороди
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
t.me/natsionalKharkiv

Костянти́н Віта́лійович Не́мічев (нар. 10 січня 1996, Харків, Україна) — український військовий та політичний діяч. Ексбоєць полку «Азов». Голова харківського обласного осередку політичної партії «Національний корпус». Голова громадської ради при харківській державній адміністрації. Командир спецпідрозділу «KRAKEN». Офіцер ГУР МО[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Костянтин Немічев народився 10 січня 1996 року у місті Харкові у родині електромонтажника та виховательки дошкільного закладу.

До 2010 року навчався у СЗШ № 11[2]. У 2010 році перейшов до СЗШ № 61, яку закінчив у 2012 році[2]. У 2016 році закінчив Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну, факультет «Будівництво та експлуатація споруд»[2]. У 2020 році закінчив Харківський національний університет будівництва та архітектури за спеціальністю «Будівництво».

У 2023 захистив магістра у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Освітня програма «Публічна політика і управління в умовах гібридних загроз». Спеціальність: Публічне управління та адміністрування.

Учасник ультрас-руху ФК Металіст[3].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Був учасником Революції гідності та брав участь у захисті Харкова від проросійського заколоту навесні 2014 року.

У 2014⁣ — ⁣2016 — служив у батальйоні та полку «Азов», де отримав звання сержанта.

Брав участь у боях за Широкине, обороні Маріуполя.

Навесні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, для боротьби з російськими окупантами, в Харкові, разом з Сергієм Величком, створив спецпідрозділ «KRAKEN»[4].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2016 році був куратором ініціативних груп Громадської організації «Цивільний Корпус АЗОВ» у Харкові.

У березні 2017 під час вибухів складів разом з групою однодумців виїхав до Балаклії, де створив координаційний штаб, у якому люди могли отримати їжу та одяг.

У серпні 2018 відкрив спортивну залу[5] та молодіжний центр[6].

У грудні 2018 започаткував реабілітаційний центр для ветеранів АТО/ООС «Братерська Цитадель»[7].

У червні 2019 заснував дитячий національно-патріотичний табір «Слобожанин»[8].

У липні 2019 встановив сучасний кросфіт комплекс на міському пляжі Харкова.

По харківській області встановлено[9] п’ять пам’ятних хрестів на честь «загиблих за Україну».

За його ініціативи та при його безпосередній участі була закрита ціла низка незаконних наливайок та наркопритонів у Харкові.

У 2021 році було обрано головою громадської ради при харківській державній адміністрації[10].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У січні 2018 року призначений Головою харківського обласного осередку політичної партії «Національний Корпус»[11].

У квітні 2019 був кандидатом в народні депутати у 170 окрузі Харкова[12].

Підготував та подавав проєкт рішення, про заборону продажу алкогольних напоїв в радіусі 300 метрів від навчального закладу.

У липні 2021 року заявив про готовність бути кандидатом від «Національного Корпусу» на посаду Харківського міського голови[13].

У серпні 2021, в результаті праймеріз, став єдиним кандидатом на пост міського голови Харкова від проукраїнських сил[14].

У жовтні 2021 на виборах Харківського міського голови отримав 4,25% підтримки, а це 12 295 голосів виборців[15].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
  • Відзнака полку «АЗОВ» «Широкинська операція»;
  • Подяка Міністерства у справах ветеранів;
  • Подяка Харківської обласної державної адміністрації «За участь в АТО».
  • Нагородна зброя від ГУР МО;
  • Подяка від Голови Верховної Ради;
  • Медаль За оборону міста Харкова від Начальника харківського гарнізону;
  • Відзнака «30 років воєнній розвідці»;
  • Медаль За оборону міста Харкова від харківського міського Голови;
  • Відзнака від ГУР МО «Україна понад Усе»;
  • Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Євген Руденко, Дмитро Ларін (07 березня 2023). "Кракен" атакує. Історія спецпідрозділу ГУР МО, який демонізують росіяни. Українська правда (укр.). Процитовано 7 березня 2023.
  2. ↑ а б в Про Костянтина. Костянтин Немічев. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2022.
  3. ↑ Бойко, Юлія (26 квітня 2019). Харківські ультрас пройшли Харковом і заспівали хіт про Путіна. Об'єктив. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  4. ↑ Стара, Аліна (17 травня 2022). Що таке спецпідрозділ «КРАКЕН», сформований ветеранами полку «АЗОВ»?. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  5. ↑ sportcorpus.kh. Instagram. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  6. ↑ Перший Націоналістичний Хаб. Facebook. Процитовано 29 вересня 2022.
  7. ↑ Реабілітаційний Центр «Братерська Цитадель». Facebook. Процитовано 29 вересня 2022.
  8. ↑ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС - ХАРКІВ. Звичайний день у таборі "Слобожанин". YouTube. Процитовано 29 вересня 2022.
  9. ↑ «Хрест Пам`яті» полеглих за Волю України відкрито у Солоницівці. YouTube. 4 травня 2018. Процитовано 29 вересня 2022.
  10. ↑ Хто увійшов до громадської ради при Харківській облдержадміністрації. KHARKIV Today. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  11. ↑ ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА РЕГІОНАЛЬНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС. You Control. Процитовано 29 вересня 2022.
  12. ↑ Знайомство з кандидатами на округах: Костянтин Немічев, округ 170. Національний корпус. 9 липня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  13. ↑ Шевчук, Марія (26 липня 2021). Представник "Нацкорпусу" балотуватиметься на посаду мера Харкова. Обозреватель. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  14. ↑ Одінцова, Анастасія (5 жовтня 2021). Майже єдиний кандидат проукраїнських сил. Що відомо про Костянтина Немічева, який претендує на посаду мера Харкова. Новое время. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  15. ↑ Харків. Вибори міського голови 31 жовтня 2021. Ukraine Elections. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Немічев_Костянтин_Віталійович&oldid=43351111