Координати: 50°17′13″ пн. ш. 32°50′1″ сх. д. / 50.28694° пн. ш. 32.83361° сх. д. / 50.28694; 32.83361

Нехристівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нехристівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040130220017426
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 60
Поштовий індекс 37104
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°17′13″ пн. ш. 32°50′1″ сх. д. / 50.28694° пн. ш. 32.83361° сх. д. / 50.28694; 32.83361
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Місцева влада
Адреса ради 37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Нехристівка. Карта розташування: Україна
Нехристівка
Нехристівка
Нехристівка. Карта розташування: Полтавська область
Нехристівка
Нехристівка
Мапа
Мапа

CMNS: Нехристівка у Вікісховищі

Нехри́стівкасело в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 60 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Харсіцька сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Нехристівка знаходиться за 2 км від лівого берега річки Многа, за 1,5 км від сіл Бондарі та Луговики. Поруч з селом протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія

[ред. | ред. код]

1666 року в селі було 12 господарств. Війтом у цей час був Сенька(Семен) Хоптал.

1704 року у Нехристівці збудовано церкву, яка на 1886 рік була вже зруйнована.[1]

1732 року в селі було 7 козацьких господарств. Село належало до Чорнуської сотні Лубенського полку, полковником у той час був Апостол Петро Данилович.

1787 року населення становило 286 осіб. Селяни належали генерал-майору Хорвату і дружині його Ірині, полковим осавулам Якиму та Івану Христичам.

Односельці

[ред. | ред. код]
  • Павленко Михайло Овксентійович, 1880 р. н., с. Нехристівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта не вказана. Проживав у с. Нехристівка. Без певних занять. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 січня 1990 р.[2]
  • Чабан Микола Павлович. 2.04.1950 р.н. Українець. Із сім*ї службовців. Освіта - вища.Проживав у с.Нехристівка. Полковник у відставці. Учасник бойових дій в Афганістані. Нагороджений орденами: "Червоної Зірки", "За заслуги" (ІІІст.), "Богдана Хмельницького (ІІІст.)? "Бойового братства", "За хоробрість"(ДРА), "Зірки"(ІІІ та ІІст.,ДРА), багатьма медалями.Проживає у м.Івано-Франківську.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Церкви старинной постройки в Полтавской епархии. Список составленный по клировым ведомостям 1886 г. Порфирием Мартиновичем и Василием Горленком. Полтавские епархиальные ведомости. № 16. 1888. — с. 613—626; С. 618
  2. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]