Новооржицьке

селище Новооржицьке
Герб Новооржицького Прапор Новооржицького
У Новооржицькому (літо 2011 року) У Новооржицькому (літо 2011 року)
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Новооржицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53040050010041819
Основні дані
Засновано	1979
Статус	із 2024 року
Площа	1 км²
Населення	▼ 1811 (01.01.2017)
Густота	2666 осіб/км²;
Поштовий індекс	37714
Телефонний код	+380 5357
Географічні координати	50°1′27″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д.
Відстань
Найближча залізнична станція:	Лазірки
До станції:	10 км
До райцентру:
- фізична:	25 км
- автошляхами:	39 км
Селищна влада
Адреса	37714, Полтавська обл., Лубенський р-н, смт Новооржицьке, вул. Центральна, 4
Карта
Новооржицьке
Новооржицьке
Новооржицьке у Вікісховищі

Новооржицьке — селище, центр Новооржицької селищної громади Лубенського району Полтавської області України. Населення — 1891 осіб (2001).

Географічне розташування

Селище міського типу Новооржицьке знаходиться на лівому березі річки В'язівець, яка через 2 км впадає в річку Сліпорід, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Макарівщина, нижче за течією примикає село Новоселівка, на протилежному березі — село Воронинці. На річці зроблена невелика загата.

Розташоване за 35 км від колишнього райцентру та за 8 км від залізничної станції Вила та автотраси Київ — Харків.

Історія

Виникло під час будівництва Оржицького цукрового заводу, яке розпочато в 1975 р. Став до ладу 17.ХІІ.1978 р.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 14 листопада 1979 р. в облікові дані внесено селище Новооржицьке Оржицького району як селище міського типу, утворено Новооржицьку селищну раду.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонувала окрема виборча дільниця № 530657, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 1393 виборці, явка 50,61 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 53,22 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,73 %, за «Європейську Солідарність» — 6,72 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 31,37 %, за Фахраддіна Мухтарова (самовисування) — 16,64 %, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 15,76 %.

Економіка

• ТОВ «Новооржицький цукровий завод». Потужність заводу: переробка 9-12 тис. тонн цукрових буряків на добу. Крім цукру, виробляє сухий і гранульований жом.

Об'єкти соціальної сфери

У селищі десять 60-квартирних будинків, гуртожиток, Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів, торговий комплекс, їдальня, готель, бібліотека, перукарня, пошта, дитсадок на 280 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії

• Товстоп'ят Борис Григорович (1947) — новооржицький художник, народився 4 серпня 1947 року у Прилуках в сім"ї робітників. Три роки відвідував місцеву художню студію. Потім навчався в Київському інституті харчових технологій, служив у армії, працював на Дніпропетровщині. Від 1978 року — заступник головного інженера на Оржицькому цукровому заводі. Малював завжди, бо, як говорив: «…Коли малюю, відчуваю задоволення своєю працею». У селищі було три виставки картин Бориса (2000—2002 рр.). Більшість картин зберігаються вдома, три картини художник подарував школі, а дві — Оржицькому краєзнавчому музею. Серед полотен: «Кобзар», «Вітряк», «Селянська хата», «Богодарівська церква».
• Хоружа Валентина Андріївна (1958) — авторка збірки віршів «Зорепад душі»(2001 р.). Народилася 24 січня 1958 року в селі Клепачі Лубенського району. Закінчила філологічний факультет Полтавського педінституту. Творчу практику вона почала ще школяркою. 1973 року в «Лубенщині» з'явилися її дебютні вірші. Потім вона друкувалася і в Лубенській, і в Оржицькій районках, в обласних газетах «Молода гвардія», «Цілком відверто», «Педагогічний вісник», в «Літературній Полтавщині», у журналі «Імідж сучасного педагога» та ін. Основна тематика і образна система — любов до рідної землі, її природи, краса людських взаємин і почуттів, у першу чергу кохання. Працювала у школі.
• Конопльов Андрій Анатолійович (1977—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.

Посилання

• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}