Олава
| Олава Oława | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Основні дані | |||||
| 50°56′ пн. ш. 17°18′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 17.300° сх. д.Координати: 50°56′ пн. ш. 17°18′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 17.300° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Нижньосілезьке воєводство | ||||
| Столиця для | Олавський повіт і Ґміна Олава | ||||
| Засновано | XIII століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1234 | ||||
| Площа | 27,36 км² | ||||
| Населення | 33 108 (2020)[1] | ||||
| · густота | 1128 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 170 м | ||||
| Міста-побратими | Золочів , Oberasbach , Česká Třebová , Sighetul Marmatiei | ||||
| Телефонний код | (48) 71 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | DOA | ||||
| GeoNames | 3090205 | ||||
| OSM | ↑451515 ·R (Олавський повіт) | ||||
| SIMC | 0987259 | ||||
| Поштові індекси | 55-200 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Францішек Паздзєрнік | ||||
| Вебсайт | um.olawa.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Олава у Вікісховищі | |||||
Ола́ва (пол. Oława, чеськ. Olava, нім. Ohlau) — місто в південно-західній Польщі, у межиріччі Олави та Одри, за 27 км на південний схід від Вроцлава.
За даними 2020 року, місто населяли 33 108 мешканців.[1] Адміністративний центр Олавського повіту Нижньосілезького воєводства.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Олави | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | −2,2 | −1,2 | 2,8 | 8,3 | 13,7 | 17,2 | 18,8 | 18,0 | 14,3 | 8,7 | 4,0 | 0,2 | 8,5 |
| Норма опадів, мм | 24 | 28 | 33 | 40 | 65 | 62 | 109 | 66 | 43 | 40 | 37 | 33 | 580 |
| Джерело: [1] | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
_ID_596566.jpg)
У XII столітті в районі злиття річок Одри та Олави існував замок. Вперше згадується в письмових згадках, як Олава — 1149 році. У 1206 Генріх І Бородатий захопив Опольське князівство куди входили і землі містечка Олави. Пізніше місто отримало свій герб галльського півня на червоному полі.
Незважаючи на те, що Олава була зруйнована монголами в 1241 році, пізніше вона стала процвітати. Тут працював монетний двір, який випускаа монети з золота та срібла із зображенням герба. У 1282 році Генріх IV Пробус надав можливість будівництва 12 майстерень та використання лук, води і ріллі. З 1317 місто отримало мера та раду. З 1329 Олава під сюзеренітетом короля Чехії.
Під час гуситського руху місто було спалене в 1429 році, а в 1437 знелюдніло внаслідок епідемії чуми. У 1474 поляки здобули поблизу міста перемогу над військами короля Матвія Корвіна. У 1502 місто постраждало внаслідок пожежі. Від чергової епідемії чуми Олава постраждала в 1588 році.
За час тридцятирічної війни місто кілька разів переходило з рук в руки, а 19 травня 1634 було цілком спалене.
У середині XVII століття місто стало мовною межею між польською та німецькими мовами з домінуванням першої. Після Сілезьких війн 1742—1763 років відходить до Королівства Пруссія з цього часу починається германізація регіону.
У XVII — XVIII століттях місто стає осередком переробки бавовни. У 1842 році починає діяти залізнична ділянка Вроцлав — Олава.
Саме з військового аеродрому міста здійнялись німецькі бомбардувальники 1 вересня 1939 року. Наступ Червоної армії в січні 1945 змусив до втечі німецьке населення міста. Згідно з положеннями Ялтинської конференції та Потсдамської конференції, у 1945, місто як і Німецька Сілезія на схід від річок Одера і Нейсе була передана до Польщі. Після депортування німців у 1946, місто було включене до новоствореної провінції Вроцлав.
У 1975—1998 роках місто входить до Вроцлавського воєводства.
До 1992 у місті розташовувався військовий гарнізон ЗС СРСР Північної групи військ.
Після адміністративної реформи 1999 місто входить до Нижньосілезького воєводства.
29 травня 2009 Олаву відвідав президент Польщі Лех Качинський — це перший в історії візит глави держави до міста.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[2][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 15360 | 2917 | 10640 | 1803 |
| Жінки | 16487 | 2713 | 9631 | 4143 |
| Разом | 31847 | 5630 | 20271 | 5946 |
Транспорт[ред. | ред. код]
Дорожня інфраструктура:
Через місто проходять дороги: національна дорога № 94, дороги воєводства № 396, № 455, дороги повітові № 1567D, № 1570D, № 1571D, № 1572D, № 1574D, № 1575D, № 1576D, № 1577D, № 1578D, № 1580D, № 1581D, № 1582D, та № 1584D.
Залізнична інфраструктура:
Із заходу на схід йде двоколійна електрифікована залізнична лінія № 132. У місті є залізнична станція. По маршруту Вроцлав — Олава поїзди почали працювати з 1842 року, ця лінія є найстаршою в даній частині Польщі.
Водний транспорт:
Розташування міста над Одрою сприяє розвитку внутрішнього водного транспорту.
Освіта[ред. | ред. код]
Школи і освітні установи в місті Олава.
Муніципальні дитячі садки:
- Шкільний та дошкільний заклад № 1;
- Муніципальний дитячий садок № 2;
- Муніципальний дитячий садок № 3;
- Муніципальний дитячий садок № 4.
Початкові школи:
- Початкова школа № 1;
- Початкова школа № 2;
- Початкова школа № 3;
- Початкова школа № 4 імені Івана Павла II;
- Початкова школа № 5.
Гімназії та школи:
- Гімназія № 1;
- Гімназія № 2;
- Гімназія № 3;
- Школа загальноосвітня імені Яна III Собеського;
- Державна школа музики І ступеня;
- Середня школа № 1 імені Тадеуша Костюшка;
- Середня школа № 2.
Також працюють:
- Сервісний відділ шкіл та освітніх установ;
- Департамент професійного розвитку Нижньої Сілезії;
- Олавський центр з фізичної культури;
- Повітова і міська публічні бібліотеки.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Костел Утішення Матері Божої; у храмі є дві ікони святих — Миколая, Тадея, які перебували у бічних вівтарях цих святих костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі, та були перевезені етнічними поляками з Галичини під час їх репатріації після другої світової. Третю ікону — «Оплакування Христа» — було викрадено з костелу 1990 року.[4]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- кс. Францішек Кутровський (7.2.1907, Бучач — 7.2.1980) — Олавський декан.[5]
- Вітошинський Борис — правознавець, публіцист, діяч ОУН, в'язень нацистських концтаборів. Помер у місті.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Картина 1819 року -
Костел Петра та Павла -
Палац -
Костел -
Костел на цвинтарі -
Шлюз -
Залізничний возал
_Schlesien_p128_-_Ohlau.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Cz. I. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ Ksiądz Franciszek Kutrowski — wzór kapłana i Polaka w trudnych czasach [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Oława // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 444. (пол.)
| ||||||||||||||||
| |||||||||||
