Сілезькі війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сілезькі війни — це загальне означення війн між новообраним пруським королем Фрідріхом ІІ та наймогутнішою на той час монархічною династією у Європі — Габсбургами

Сілезькі війни
Дата: 1740–1763
Місце: Центральна Європа
Результат: Перемога Пруссії
Територіальні зміни: Пруссія отримує більшу частину Сілезії
Сторони
Пруссія Австрія

Саксонія (Друга і Третя) Російська імперія (Третя) Франція (Третя)

Командувачі
Фрідріх II Марія Терезія

Август III Єлизавета Петрівна Людовик XV

за право володіння князівством Сілезія. Ці війни продемонстрували перевагу прусського короля Фрідріха ІІ над австрійськими полководцями.

Межі Сілезії зображенні синім

Перша Сілезька війна (1740—1742)[ред. | ред. код]

Після смерті імператора Карла 20 жовтня 1740 Фрідріх II вирішив нанести удар першим; 8 листопада він наказав мобілізувати прусську армію, а 11 грудня пред'явив ультиматум Марії Терезії з вимогою поступитися Сілезією. Натомість він запропонував гарантувати всі інші володіння Габсбургів від будь-якого нападу та виплатити велику грошову компенсацію, не дочекавшись відповіді і без оголошення війни, він 16 грудня повів прусські війська через слабозахищений Сілезькій кордон, почавши Першу Сілезьке війну

Війна розпочалась вдало для пруссаків, які швидко потіснили австрійські позиції, розбивши австрійську армію під Мольвіцем. Імператриця Марія Терезія[1] призначила своїм полководцем принца Карла Лотаринзького, який у першому бою зазнав поразки біля міста Хотузиц. 9 жовтня 1741 року прусський король таємно від французів (своїх союзників) уклав перемир'я з Марією-Терезією, за яким Відень віддав половину Сілезії. 17 травня 1742 року Фрідріх ІІ порушив домовленості та знову напав: на Чехію, якою володіли Габсбурги. Напад був успішним. За його результатами того року було укладено мир між Австрією та Пруссією: уся Сілезія перейшла до королівства Фрідріха ІІ[2].

Друга Сілезька війна (1744—1745)[ред. | ред. код]

Не зумівши змиритись із поразкою, Марія Терезія розпочала пошук союзників. Вона отримала підтримку для себе з боку Королівства Великої Британії і курфюрства Ганновер. Пізніше до них приєдналась Республіка Об'єднаних провінцій. Натомість Фрідріх уклав союз із Іспанією та Королівством Франція. У 1744 році Пруссія вдерлася до Саксонії та Богемії. 1745 року, при Гогендфрідберзі пруссаки перемогли австро-саксонську армію чисельністю 85 тисяч чоловік. 18 грудня прусські війська зайняли місто Дрезден. Остерігаючись вступу у війну Російської імперії, армія якої була чисельнішою, Фрідріх ІІ уклав мир з Австрійською монархією. Сілезія залишилась під владою Королівства Пруссія в обмін на визнання влади Франца І (чоловіка Марії Терезії).

Семирічна війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Семирічна війна

Розпочалась у 1756 році. 95 тисячна армія під проводом Фрідріха ІІ напала на Курфюрство Саксонія, яке мало 18 тисяч воїнів. Розбивши армію австрійці втратили союзника. Герцог Карл Лотаринзький розпочав підготовку австрійських військ. Фрідріх ІІ осадив Прагу, але битва при Коліні в якій Карл не брав участі допомогла зняти осаду. Тим часом у війну втрутилось Королівство Франція. Вона атакувала Курфюрство Ганновер. Потім у Королівстві Богемія йому вдалось вдало керувати військом. Але під час битви при Лейтені коаліція з французів та австрійців була розбита. Феноменальні втрати 27000 людей вбитими, 20000 полоненими і вся артилерія. Карл втік у Бельгію і став магістром Тевтонського ордена. Війна закінчилась перемогою Королівства Пруссія і Королівства Великої Британії. Королівство Пруссія повністю захопило Сілезію. Королівство Великої Британії здобуло владу над Індією.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Імператорський титул для зручності, оскільки 1740 року помер її батько — імператор Карл VI, чиєю спадкоємицею вона була в силу Прагматичної санкції 1713 року. Формально з 20 жовтня 1740 — королева Богемії, з 25 червня 1741 року — Угорщини, імператриця Священної Римської імперії з 1745 року (після обрання імператором її чоловіка — Франца І)
  2. Анисимов М.Ю. Российская дипломатия в Европе в середине XVIII (от Ахенского мира до начала Семилетней войны). — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2012. — С. 36. — 500 прим. — ISBN 978-5-87317-845-2.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]