Очікує на перевірку

Поливка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поливка
Типсуп
Походження
Час приготування10 хвилин
Необхідні компонентивода, олія рослинна, сіль, борошно
Зазвичай використовувані компонентим'ясо, гриби, картопля, часник
Схожі стрависуп, юшка
  • Кулінарна книга Рецепт у Вікіпідручнику
  • Складність: Дуже просто

По́ли́вка (біл. Поліўка, пол. Polewka), діал. укр. юшка, суп[1] — білоруська національна страва і польська страва[2], відноситься до супів. Широко вживана, в минулих століттях, в Польщі та Білорусі і нй заході України.

Поливка, в давній польській кухні — назва майже кожного супу, за винятком, наприклад, розсольнику, журу, борщу, капустяного супу, що мали свої назви[3].

Етимологія й історія

[ред. | ред. код]

Слово поливка походить від дієслова поливати, широкого вжитку здобуло в середні віки та надалі по всіх теренах колишньої Речі Посполитої. Цим словом помічали усі перші страви, які подавали до столу і лише з поширенням німецької кулінарної традиції (в якій вживалося слово «суп») воно відійшло на другий план і, в основному, залишилося у вжитку серед нижчих верств населення.

В сучасній слов'янській кухні поливками називають назагал усі ті перші страви, які не отримали своєї власної назви (росіл, капусняк, борщ, уха). Найвідоміші сучасні поливки: чорна поливка, граматка та інші поливки на вині, квасі та м'ясній і грибній юшці[4].

Вигляд

[ред. | ред. код]

Поливка має вигляд першої страви різного ґатунку (рідкого та густого виду). Спершу вона складалася лише з кількох складників (квасу, солі, відвару з м'яса чи грибів, пива та розтертих чи виварених овочів як головного складника), а вже пізніше господині почали додавати до неї приправи та інші складники, щоби урізноманітнити смакові якості.

З поширенням картоплі, як головного харчового продукту поливки почали робити на картоплі, як головний складник. Поливки часто плутають із підливами, але останні є лише додатковим смаковим засобом (соус), тоді як поливки — самостійна страва.

Росіянин Петро Федоров у своїй книзі «Соловки» (1889) так описує поливку у білорусів Могильовської губернії:

«Поливка» — це різновид супу, який готують в скоромні дні так: в кип'ячену воду кладеться шматок свинячого чи баранячого м'яса зі значною кількість кришеної цибулі, і коли рідина закипить, приправляється борошно. В пісні дні готується так само, тільки без м'яса лише з борошном, а іноді — з в'яленою рибою.[5]

Оригінальний текст (рос.)
«Поливка» — это родъ супа, приготовляемаго въ скоромные дни так: въ кипяченую воду кладется кусокъ свиного или бараньяго мяса съ порядочнымъ количествомъ рубленнаго лука, и когда жидкость закипитъ, приправляется мукой. Въ постные дни приготовляется так же, только безъ мяса съ одной мукой, а иногда съ вяленой рыбой.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поливка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Похлебкин В. В. Национальные кухни наших народов. — М.: Пищевая пром-сть, 1980. — 304 с.
  3. Polewka // Encyklopedia PWN
  4. Белы А. Поліўка // Праект «Наша ежа»
  5. Федоров, П.Ф. Соловки. – Крондштадт: [Тип. «Крондштадского вестника"], 1889. – С. 266.

Література

[ред. | ред. код]
  • Поливка // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 293. (рос. дореф.)
  • Похлебкін В. В. «Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особености. Рецептура)». —М.: «Пищевая пром-сть», 1980. — 304 с.;
  • Zygmunt Gloger «Encyklopedja staropolska ilustrowana». —Warszawa.: «P. Laskauer i W. Babicki», 1900. — I—IV tom.

Посилання

[ред. | ред. код]