Координати: 49°59′1″ пн. ш. 31°40′30″ сх. д. / 49.98361° пн. ш. 31.67500° сх. д. / 49.98361; 31.67500

Пологи-Чобітки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пологи-Чобітки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Тер. громада Циблівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040190040036571
Основні дані
Населення 291
Площа 1,4 км²
Густота населення 207,86 осіб/км²
Поштовий індекс 08452
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 49°59′1″ пн. ш. 31°40′30″ сх. д. / 49.98361° пн. ш. 31.67500° сх. д. / 49.98361; 31.67500
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41
Карта
Пологи-Чобітки. Карта розташування: Україна
Пологи-Чобітки
Пологи-Чобітки
Пологи-Чобітки. Карта розташування: Київська область
Пологи-Чобітки
Пологи-Чобітки
Мапа
Мапа

CMNS: Пологи-Чобітки у Вікісховищі

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Пологи-Чобітки, біля клубу
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни, село Пологи-Чобітки, біля клубу

Пологи-Чобітки — село в Україні, у Циблівській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 291 осіб.

Село розташоване за 20 км від Переяслава та за 105 км від Києва. Назва села походить від назви географічного розташування. Слово «пологи» у багатьох місцях Лівобережжя означає «степова западина», «поділ», «рівнинні луги й сінокоси». Друга частина назви походить від прізвища (прізвиська) Чобітько. В «Реєстрах всього Війська Запорізького» у 3-ій сотні Переяславського полку записаний козак Кузьма Чоботько.

З 1779 року була церква Успіння Пресвятої Богородиці[1]

Є на мапі 1800 року[2]

Овіяне з сивої давнини легендами і славою древнього оборонного міста Кундово, вистоявши проти сотень нападів кочівників-ординців, восени та взимку 1932 року село Пологи-Чобітки не встояло перед навалою «червоних ординців». З благословення радянської «робітничо-селянської» влади місцеві і заїжджі активісти пограбували всі його продовольчі запаси, залишивши сотні селянських родин на голодне вимирання. В 1926 р. в селі (разом з х. Натягайлівкою) проживало 1884 чол. Безпристрасні архівні документи показують жахливу картину наростання масштабів трагедії. У березні-грудні 1932 року в книзі записів актів про смерть зроблено 34 записи, у січні-квітні 1933 року — 66, у квітні-грудні 1933 року — 404. А всього за період Голодомору 1932—1933 років у селі (разом з х. Натягайлівкою) загинуло — 900 чол., з них поіменно встановлено — 549 жителів.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  2. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 11 вересня 2021.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.